Полоз лісовий, ескулапів Zamenis longissimus (Laurenti, 1768)
|
Таксономічна належність: Клас — Плазуни (Reptilia), ряд — Змії (Serpentes), родина — Вужеві (Colubridae). Один з 5 видів роду, один з 2 видів роду у фауні України. До 2002 р. розглядався у складі роду лазячих полозів Elaphe Fitzinger, 1832. Природоохоронний статус: Зникаючий. Ареал виду та його поширення в Україні: Пд. та Центральна Європа, пн. половина Малої Азії, Кавказ. В Україні трапляється спорадично у зх. областях та локально у Миколаївській обл. Охоче заселяє руїни і покинуті будівлі, трапляється у населених пунктах. Чисельність і прічини її зміни: Зазвичай трапляються лише поодинокі особини. На Закарпатті у долині р. Уж протягом дня можна виявити кілька особин. Відносно стабільні популяції відомі у середній течії р. Дністер та Пд. Буг (чисельність популяції в районі с. Мигія оцінено у 350 особин). У багатьох місцях популяції виду перебувають у загрозливому стані або зникли. Причини зміни чисельності: антропогенна трансформація місць перебування, браконьєрський вилов. Особливості біології та наукове значення: Активний з середини квітня — початку травня до середини вересня — першої декади жовтня. Теплолюбний вид, веде денний спосіб життя, однак у спеку ховається. Добре лазить по деревах та стінах. Живиться дрібними ссавцями, рідше птахами та плазунами. Парування — у травні–червні. У червні–липні самка відкладає 4–12 яєць. Молодь з’являється у другій половині серпня–вересні. Неотруйний. Морфологічні ознаки: Одна з найбільших змій Європи, в Україні загальна довжина тіла може сягати 2,8 м, хоча зазвичай становить 0,9–1,6 м. Луски гладенькі, навколо середини тіла 21 або 23 ряди лусок. Верхня сторона тіла переважно однотонна, від різних відтінків оливкового, бурого чи сірого кольорів до майже чорного, нижня cторона — жовтувата або білувата. По боках голови ззаду є жовтуваті плями. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид перебуває під особливою охороною Бернської конвенції (додаток ІІ). Охороняється у Карпатському БЗ, НПП Ужанський, «Сколівські Бескиди», Вижницький, «По-дільські Товтри», РЛП «Дністровський каньйон» та «Гранітно-степове Побужжя». Слід зберегти унікальну ізольовану популяцію у каньйоні р. Пд. Буг, яка потерпає від надмірного рекреаційного використання берегів ріки, може загинути від затоплення внаслідок будівництва комплексу гідроспоруд для Південно-Української АЕС. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вид успішно розмножують у Тульському екзотаріумі (Росія). В Україні таку програму впроваджували у Київському зоопарку. Господарське та комерційне значення: Господарське значення незначне у зв’язку з низькою чисельністю. Утримується у неволі, тому має комерційне значення. Джерело: Bayger, 1948; Таращук, 1959, 1987; Щербак, Щербань, 1980; Мирошниченко, 1989; Перец и др., 1989; Ана- ньева и др., 1998; Utiger et al., 2002; Доценко, 2003; Рябов, 2003; Naybar, 2004; Скільський та ін., 2007; Біля- ков, Гринчишин, 2008; Таращук, 2008. |