Ксилокопа (бджола-тесляр) звичайна Xylocopa (Xylocopa) valga Gerstaecker, 1872
|
Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Справжні бджоли (Apidae). Один із 5 видів палеарктич-ного підроду Xylocopa всесвітньо поширено-го роду Xylocopa (понад 400 видів), один із 3 видів роду у фауні України. Природоохоронний статус: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в україні: Палеарктичний вид, поширений від Марок-ко й Іспанії на захід до Монголії й Китаю на схід. Є вказівки про його знаходження в Індії та Австралії, куди цей вид, швидше за все, було завезено. В Україні зустрічається в усіх регіонах за винятком Полісся. Чисельність і причини її зміни: Рідкісний вид. Чисельність зменшується че-рез скорочення доступних місць для гнізду-вання (сухі дерева) внаслідок вирубування та випалювання полезахисних лісосмуг, ксе-рофітних рідколісь та степових схилів гір, особливо на пд. України та в Криму. Значну негативну роль відіграє незаконне колекці-онування в комерційних цілях. Особливості біології та наукове значення: Імаго зустрічається з середини квітня до кін-ця вересня. Дає одну генерацію на рік, зимує імаго. Стара самка гине восени, але іноді зимує вдруге і навесні знову будує гніздо. Антофіл, полілект. Гнізда влаштовує в деревині (мерт-вих деревах, телеграфних стовпах, будівлях, коренях багаторічних рослин на схилах та яругах), де вигризає ходи, в яких будує до 10–12 комірок лінійним рядом із перетинками з тирси. Кожна комірка містить пилкову масу у вигляді витягнутого тетраедра, на яку відкла-дається одне яйце. Після завершення будівни-цтва самка залишається у гнізді, де охороняє та контролює розвиток свого потомства, до його народження восени. Молоді самки та самці зимують всередені ходів у деревині. Ко-пуляція вібдувається переважно навесні. Суб-соціальний вид, на якому можна досліджувати процеси виникнення справжньої соціальності у комах. У окремих видів цього роду вже зна-йдено примітивну соціальність із стерильною кастою робочих особин. Морфологічні ознаки: Довжина тіла 20–30 мм. Тіло чорне, але груди і особливо голова часто із синім металевим блиском, крила темні з фіолетовим відли-вом. Самка: 2 членик джгутика вусика такий, як два наступні разом узяті; задня гомілка зовні із площадкою, повністю вкритою ма-ленькими зубцями. Самець: вусики повністю чорні; останній членик джгутика вусика пря-мий; спинка вкрита чорними волосками. Режим збереження популяції та заходи з охорони: Охороняється в заповідниках степової та лі-состепових зон і в Криму. Необхідно створити заказники в інших місцях мешкання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Заселює штучні гніздові конструкції типу ву-ликів Фабра. Господарське та комерційне значення: Об’єкт незаконного комерційного колекціону-вання. Корисний запилювач Salvia ofcinalis L. і Salvia sclarea L., що культивуються в Криму. Джерело: Попов, 1947; Малышев, 1963; Радченко, Песенко, 1994; ЧКУ, 1994; Иванов, Филатов, Фатерыга, 2005. . Автори: В.Г. Радченко, М.О. Філатов, С.П. Іванов Фото: В.Г. Радченко |