Таксономічна належність: Родина Пармелієві — Parmeliaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Аридний вид з євразійським типом ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Зх. і Пд. Європа, Кавказ, Середня Азія, Зх. та Сх. Сибір, Монголія. Степова зона та пд. райони лісостепової; зрідка — у Гірському Криму. Адм. регіони: Чк, Кд, Лг, Од, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється досить великими групами. Спостерігається тенденція до скорочення.

Причини зміни чисельності: Розорювання степових ділянок, випасання овець.

Умови місцезростання: На рівнинах — міждернинні проміжки (на ґрунті) степових угруповань, у горах — кам’янисті схили (на наносах ґрунту).

Загальна біоморфологічна характеристика: Слань 1,5–4,5 см заввишки, листувата або напівкущиста, м’яка, більш-менш подушкоподібна; до субстрату прикріплена слабко або зовсім не прикріплена. Поверхня слані коричнева, зморшкувата, нерівно-складчаста або рівна, без соредій та ізидій, зісподу — оливковобурого кольору. Частки слані 1–3 мм завширшки, кутасто-циліндричні, блискучі, місцями сплющені або коротко розгалужені. Апотеції невідомі. Розмножується вегетативно (фрагментами слані).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у БЗ «Асканія-Нова», Карадазькому ПЗ та у відділенні «Кам’яні Могили» Українського степового ПЗ. Слід перевірити відомі та виявити нові місцезнаходження виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.