Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Гадюка степова Vipera renardi (Christoph, 1861)

Гадюка степова (Vipera renardi (Christoph, 1861)) Карта поширення Гадюка степова в Україні

Таксономічна належність: Клас — Плазуни (Reptilia), ряд — Змії (Serpentes), родина — Гадюкові (Viperidae). Один з приблизно 30 видів роду, один з 2 або 3 видів роду у фауні України. Представлений номінативним підвидом — V. r. renardi (Christoph, 1861), одним з 4–5 підвидів виду. У Гірському Криму мешкає ще одна форма, якій може бути надано підвидового статусу.

Природоохоронний статус: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Від України на зх. до Алтаю (Росія) на сх. і до Азербайджану та пн.-зх. Китаю на пд. у ме жах степової, напівпустельної і значної частини лісостепової зон. В Україні населяє пд. частину Лісо степу та Степ, а також пн. макросхил Гірського Криму до висоти 1100 м н. р. м.

Чисельність і прічини її зміни: На більшій частині території України чисельність виду низька, у деяких районах він вже зник. У багатьох степових заповідниках Лівобережжя та на о. Джарилгач це звичайна змія (1–10 ос./га), у Присивашші та на Керченському п-ві подекуди численна (20–60 ос./га, інколи більше).

Причини зміни чисельності: розорювання, забудова, суцільне заліснення, перевипас або регулярне випалювання степових діля нок, знищення змій людиною, а також нелегальні масові заготівлі гадюк для утримання у серпентаріях.

Особливості біології та наукове значення: Активна з другої половини лютого–березня до кінця жовтня — початку грудня. Ховається переважно у норах гризунів. Живиться весною дрібними гризунами (в основному полівками) та ящірками, влітку і восени майже виключно прямокрилими. Парування — у квітні–травні. Яйцеживородний вид. Молодь (1–31 ос.) народжується з середини липня до середини вересня. Отруйна, але загрози життю людини не становить. Має велике наукове значення.

Морфологічні ознаки: Змія невеликих розмірів: довжина тулуба, як правило, менше 60 см; хвіст короткий, завдовжки 4–6 см у самок і 5–8 см у самців. Луска з вираженим реберцем, навколо середи ни тулуба 21 ряд лусок. Зверху тіло бурувато-сіре, з бурою або чорною зигзагоподібною смугою вздовж хребта. Черево пістряве або майже чорне.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид перебуває під особливою охороною Бернської конвенції (додаток ІІ) і занесений до Червоного списку МСОП у категорії Endangered. Охороняється у 9 ПЗ і НПП України, у багатьох з яких є звичайним видом. Зважаючи на те, що степова гадюка навіть за умови активної пропаганди серед населення щодо її корисності буде і надалі зазнавати винищення, місця мешкання виду слід максимально включати до заповідних територій.

Господарське та комерційне значення: Приносить користь, знищуючи мишоподібних гризунів та саранових. У степових екосистемах України може відігравати значну роль. Отрута використовується у медицині. І отрута, і самі змії мають велике комерційне значення.

Джерело: Ардамацкая, 1958 а; Таращук, 1959; Щербак, 1966; Ко- тенко, 1977, 1978, 1981, 1983, 1987, 1989, 1990, 1998, 2000, 2007 а, 2007 б; Таращук, 1985; Kotenko, 1989, 2002; Кармишев, Заброда, 1992; Котенко и др., 1998; Селюнина, 1998; Кармышев, 1999; Kotenko