Гадюка Нікольського, гадюка лісостепова Vipera nikolskii Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986
|
Таксономічна належність: Клас — Плазуни (Reptilia), ряд — Змії (Serpentes), родина — Гадюкові (Viperidae). Один з 5 таксонів, що розглядаються як види та підвиди комплексу звичайної гадюки Vipera (Pelias) berus (Linnaeus, 1758), та один з 3 видів роду Vipera у фауні України. Природоохоронний статус: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні: Від сх. Румунії та Молдови до Волги. В Україні поширений в лісостеповій зоні. Мешкає у широколистяних, подекуди мішаних лісах, переважно на вододілах та по високих берегах річок, інколи — в заплавних лісах. Чисельність і прічини її зміни: Зазвичай реєструють 1–10 ос./га. Щільність популяції під час певних фаз сезонного циклу може досягати 20–30 особин на 1 км маршруту чи кількох десятків на га, але площа, що підтримує існування цих змій впродовж усього сезону, значно більша. Причини зміни чисельності: трансформація біотопів (вирубування лісу, дачна забудова, перевипас), загибель змій на автошляхах, знищення людьми або відлов з метою продажу. Реліктовий вид, який поступово поглинається звичайною гадюкою в результаті природної гібридизації, наслідки якої мінімальні лише в ізольованих популяціях вздовж пд. межі ареалу. Особливості біології та наукове значення: Активна з початку березня до кінця жовтня. Веде денний спосіб життя. Ховається переважно у норах гризунів. Дорослі особини живляться в основному дрібними ссавцями (найчастіше норицями), іншими дрібними хребетними. Парування — в кінці квітня — на початку травня. Яйцеживородна. Народжує 7–23 малят в серпні–вересні. Статевозрілою стає у віці 4–5 років, тривалість життя перевищує 10 років. Отруйна. Як отруйний, реліктовий і гібридизуючий вид має істотне наукове значення. Морфологічні ознаки: Невелика змія (загальна довжина самців до 76 см, самок — до 85 см) з товстим тілом та коротким хвостом. Черевних щитків зазвичай більше 150. Дорослі особини суцільно чорні, низ кінчика хвоста жовтуватий. Новонароджені — сірі або бурі з темною зигзагоподібною смугою вздовж хребта. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється на заповідних територіях, розташованих у Лісостепу. Необхідне збереження великих лісових масивів, особливо екотонів у їх складі, та роз’яснювальна робота серед місцевого населення. За потреби вид можна з успіхом розводити у лабораторних умовах. Господарське та комерційне значення: Може стримувати надмірне розмноження гризунів. За рік в Україні реєструється кілька десятків несмертельних укусів отруйними зміями, з яких частина стосується гадюки Нікольського. Отрута цього виду в Україні не заготовляється. Джерело: Таращук, 1959; Котенко, 1983, 1999; Ведмедеря и др., 1986; Стрелков, 1996; Ружиленко, 2003; Зинен- ко, 2005; Зіненко, Котенко, 2005; Milto, Zinenko, 2005; Zinenko, 2006; Зиненко, Зіненко, 2006; Joger et al., 2007; Котенко, Курячий, 2008; Лопарев, Сытни |