Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Фіалка кримська (скельна) Viola oreades M.Bieb.

Фіалка кримська (скельна) (Viola oreades M.Bieb.) Карта поширення Фіалка кримська (скельна) в Україні

Таксономічна належність: Родина Фіалкові — Violaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Кримсько-кавказький ендемік з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Кавказ, Крим. В Україні — вершини високих яйл зх. та центральної частини Головної гряди Кримських гір. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні, приурочені до окремих вершин (гг. Ай-Петрі, Бабуган-яйла, Чатир-Даг, Демерджі). У межах кожної популяції вид зростає у вигляді куртин, місцями досить щільних, сформованих у процесі вегетативного розмноження.

Причини зміни чисельності: Популяції скорочуються внаслідок зривання квітів на букети, викопування рослин, заліснення яйл, порушення степів внаслідок розорювання.

Умови місцезростання: Лучні гірські степи кримських яйл (на вис. 1240–1100 м н. р. м.) з домінуванням Carex humilis на лучно-дернових гумусних карбонатних ґрунтах різної потужності. Угруповання союзу Carici humilis-Androsacion (кл. Festuco-Brometea). Мезофіт. Геліофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина до 15 см заввишки, з підземними повзучими ниткоподібними пагонами. Стебло з укороченими меживузлями. Листки довгасто-яйцеподібні, прилистки перистозубчасті. Квітки великі (діаметр 30–40 мм), одиночні, забарвлення жовте або фіолетове. Плід коробочка. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у липні. Розмножується вегетативно і насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку та Червоного списку МСОП. Охороняють у Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському ПЗ. Необхідний моніторинг динаміки популяцій. Заборонено збирання квітів та викопування рослин, порушення місць зростання, розорювання та заліснення кримських яйл.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, як селекційний матеріал.

Джерело: Вульф, 1953; Каталог редких, исчезающих и уничтожаемых растений флоры Крыма, рекомендуемых для заповедной охраны, 1975; ЧКУ, 1996; Шеляг- Сосонко, Дидух, 1980; Шеляг-Сосонко, Дидух, Мол- чанов, 1985.