Вероніка кущикова Veronica fruticans Jacq.
|
Таксономічна належність: Родина Веронікові — Veronicaceae. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Наукове значення: Аркто-альпійський вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні: Гори Середньої і Пд. Європи та на пн. континенту. В Україні — Карпати (гг. Чивчин і Петрос Мармароський). Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій: Обидва осередки представлені метапопуляціями, утвореними низкою розпорошених дрібних скупчень. Кількість генеративних особин в обох метапопуляціях досягає 1000 особин. Причини зміни чисельності: Хоча чисельність стабільна, але популяції є вразливими до можливих антропогенних чи природних факторів. Умови місцезростання: Відслонення кальценосних порід у субальпійському поясі 1500–1750 м н. р. м. Приурочений до розріджених лучних угруповань союзу Festuco saxatilis-Seslerion bielzii (кл. Elymo-Seslerietea) на кам’янистих схилах. Петрофіт, кальцефіл. Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик рослина 8–15 см заввишки. Кореневища тонкі, темно-бурі, здерев’янілі. Багаторічна приземна частина надземних пагонів здерев’яніла, повзуча, розгалужена. Цьогорічні пагони трав’янисті, висхідні, двох типів: генеративні і вегетативні. Листки оберненояйцеподібдні, цілокраї, тупі, голі, 10–20 мм завдовжки. Суцвіття китиця, утворене 2–10 квітками. Чашечка видовжено-еліптична, 4-роздільна, 5 мм завдовжки. Віночок 10–14 мм діаметром. Пелюстки яскраво-сині, при основі червоні. Може утворювати щільні куртини. Цвіте у липні, плодоносить у серпні. Здатний до вегетативного розмноження шляхом вкорінення сланких пагонів. Наявне також насінневе поновлення. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Мармароському масиві Карпатського БЗ. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне. Джерело: Pawłowski, 1946; Zapałowicz, 1889. |