Вероніка безлиста Veronica aphylla L.
|
Таксономічна належність: Родина Веронікові — Veronicaceae. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні: Пд.-сх. європейський вид, поширений у високогір’ ї Альп, Карпат та Балкан. В Україні — Карпати, Свидовець (гг. Драгобрат, Близниця). Адм. регіон: Зк. Чисельність та структура популяцій: Для популяцій характерні неповночленні вікові спектри, малі розміри (декілька десятків м2), а кількість їх незначна. Щільність популяцій — 5–15 парціальних кущів на 1 м2. Причини зміни чисельності: Обмеженість відповідних субстратів, господарська діяльність людини. Умови місцезростання: Субальпійський пояс на висоті 1700– 1800 м. н. р. м., на схилах пд. експозиції, слабко задернованих ділянках, відслоненнях та осипах, в асоціаціях Achilleo (schurii)Dryadetum, Cystopteridetum fragilis, Festucetum saxalitis (кл. Carici rupestris-Kobresietea bellardii, Elyno-Seslerietea). Мезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик з інтенсивно галузистими, тонкими, висхідними чи горизонтальними кореневищами, мичкуватою кореневою системою та висхідними напіврозетковими надземними пагонами 2–5 см заввишки, здерев’янілими при основі. Листки зосереджені при основі поодиноких стебел, короткочерешкові, з цілісною, округло-еліптичною пластинкою 7–15 мм завдовжки. Суцвіття верхівкові, гроноподібні, 1–3-квіткові. Квітки з рожевувато-синім віночком. Цвіте у липні, плодоносить у серпні. Розмноження переважно вегетативне, рідше насінневе. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ. Доцільно встановити моніторинг популяцій виду. Заборонено збирання рослин, порушення місць зростання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне. Джерело: Малиновський, Крічфалушій, 2002; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; Чопик, 1976. |