Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Вероніка безлиста Veronica aphylla L.

Вероніка безлиста (Veronica aphylla L.) Карта поширення Вероніка безлиста в Україні

Таксономічна належність: Родина Веронікові — Veronicaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд.-сх. європейський вид, поширений у високогір’ ї Альп, Карпат та Балкан. В Україні — Карпати, Свидовець (гг. Драгобрат, Близниця). Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: Для популяцій характерні неповночленні вікові спектри, малі розміри (декілька десятків м2), а кількість їх незначна. Щільність популяцій — 5–15 парціальних кущів на 1 м2.

Причини зміни чисельності: Обмеженість відповідних субстратів, господарська діяльність людини.

Умови місцезростання: Субальпійський пояс на висоті 1700– 1800 м. н. р. м., на схилах пд. експозиції, слабко задернованих ділянках, відслоненнях та осипах, в асоціаціях Achilleo (schurii)Dryadetum, Cystopteridetum fragilis, Festucetum saxalitis (кл. Carici rupestris-Kobresietea bellardii, Elyno-Seslerietea). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик з інтенсивно галузистими, тонкими, висхідними чи горизонтальними кореневищами, мичкуватою кореневою системою та висхідними напіврозетковими надземними пагонами 2–5 см заввишки, здерев’янілими при основі. Листки зосереджені при основі поодиноких стебел, короткочерешкові, з цілісною, округло-еліптичною пластинкою 7–15 мм завдовжки. Суцвіття верхівкові, гроноподібні, 1–3-квіткові. Квітки з рожевувато-синім віночком. Цвіте у липні, плодоносить у серпні. Розмноження переважно вегетативне, рідше насінневе.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ. Доцільно встановити моніторинг популяцій виду. Заборонено збирання рослин, порушення місць зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Малиновський, Крічфалушій, 2002; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; Чопик, 1976.