Таксономічна належність: Родина Пармелієві — Parmeliaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий вид на зх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європа, Кавказ, Урал, Тибет, Алтай, Саяни, Байкальський хр., гори Сх. Сибіру, Сахалін, Японські о-ви. Українські Карпати та Прикарпаття. Адм. регіони: Лв, Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці або невеликими групами. Чисельність виду зменшується.

Причини зміни чисельності: Забруднення повітря, вирубування лісів.

Умови місцезростання: Нижній та верхній гірські лісові пояси, зрідка — передгір’я (гілки та стовбури дерев переважно хвойних порід, рідше — листяних порід), вкриті мохом скелі, зрідка — оброблена деревина.

Загальна біоморфологічна характеристика: Слань лишайника переважно листувата, невизначеної форми, рідше — неправильнорозеткоподібна (до 10 см завширшки), шкіряста, зверху солом’яно- або зеленувато-жовта, зісподу — від білої до світло-коричневої, з розсіяними білуватими псевдоцифелами; притиснена до субстрату. Лопаті (1,5–5 см завдовжки, 0,2–1 см завширшки) глибоко розділені, по краю слані кучеряві, висхідні, з соралями. Апотеції (діаметр до 0,7 см) зі світло-коричневим диском. Вид розмножується нестатевим (прямими пікноконідіями, соредіями) та статевим (одноклітинними спорами) шляхом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Необхідно контролювати стан популяцій на вказаних територіях, виявити нові місцезнаходження виду для уточнення його ареалу та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.