Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Тринія Біберштейна Trinia biebersteinii Fedoronczuk (T. kitaibelii M. Bieb. p. p., quoad. pl. taur.)

Тринія Біберштейна (Trinia biebersteinii Fedoronczuk (T. kitaibelii M. Bieb. p. p., quoad. pl. taur.)) Карта поширення Тринія Біберштейна в Україні

Таксономічна належність: Родина Селерові (Зонтичні) — Apiaceae (Umbelliferae).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Рідкісний ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Крим. Зрідка трапляється в передгірній та гірській пд.-зх. частині. Вид раніше наводився також з центральної степової частини Криму. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька популяцій (підніжжя г. Челтер, Байдарська яйла, окол. с. Орлине, Колхозне, Соколине, гора Бойко (Великий Каньйон), Мекензієві гори (поблизу м. Севастополя), окол. с. Кустове, Тепе-Кермен (Бахчисарайський р-н)). Локальні популяції нечисленні але повночленні, представлені поодинокими особинами, рідше небагатьма екземплярами (чоловічими і жіночими) на одному квадратному метрі.

Причини зміни чисельності: Надмірне випасання худоби, витоптування, випалювання, висока стенотопність та слабка конкурентна здатність виду.

Умови місцезростання: На сухих степових і кам’янистих схилах, яйлах, заходить в рідколісся. Переважно у складі угруповань кл. Festuco-Brometea. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Трав'яна монокарпічна рослина з 2–4-річним циклом розвитку, 15–40 см заввишки, з вертикальним або висхідним потовщеним коренем, шийка якого вкрита волокнистими яскраво-бурими рештками відмерлих листків і прямим, від основи або середини розгалуженим стеблом яке, як і довгі косовисідні гілки, голе і часто фіолетово забарвлене. Прикореневі листки на довгих черешках, при основі розширені у піхви, в обрисі вузько- або ланцетоподібно-видовжені, 7–10 см завдовжки, двічі пірчасто-розсічені на вузьколінійні частки; стеблові листки подібні до прикореневих, на коротких черешках. Зонтики з 4–7 опушених, майже однакових за довжиною променів; обгортка відсутня. Зонтички 15–17-квіткові, при плодах 3–7-променеві (плоди розвиваються лише у частини квіток), обгорточка з п'яти лінійних або шилоподібних листочків. Квітки одностатеві (рослини дводомні). Пелюстки у тичинкових квіток жовтувато-білі, у маточкових — зеленкуваті. Плоди яйцеподібні, до 4 мм завдовжки, з п’ятьма ребрами і великими поодинокими ефіроолійними канальцями в канавках. Цвіте у травні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Рекомендується вирощувати у ботанічних садах. Занесено до Червоного списку МСОП (під назвою Тринія Кітайбеля — Trinia kitaibelii M. Bieb.) та Європейського червоного списку. Охороняється у «Байдарському» заказнику. Необхідно виявити всі можливі місцезростання виду і контролювати стан популяцій. Заборонено випалювання, витоптування й стравлювання худобою, порушення місцезростань.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ефіроолійне, ґрунтотвірне.

Джерело: Собко, 2005; Федорончук, 1983; ЧКУ, 1996.