Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Конюшина темно-каштанова Trifolium badium Schreb. (Chrysaspis badia (Schreb.) Greene)

Конюшина темно-каштанова (Trifolium badium Schreb. (Chrysaspis badia (Schreb.) Greene)) Карта поширення Конюшина темно-каштанова в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Центральноєвропейський субальпійськоальпійський вид в ізольованому локалітеті на сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Гори Центральної Європи: Альпи, Карпати, Судети. В Україні відомий єдиний локалітет на г. Близниця (Свидовець) у Закарпатській обл. Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяція малочисельна, займає площу до 200–300 м2, відносно стабільна за умови відсутності антропогенного впливу. Основна частина популяції розташована поблизу оглядової площадки на вершині гори, що постійно загрожує руйнуванням екотопу.

Причини зміни чисельності: За останні 30 років змін чисельності не спостерігалося, але структура популяції змінюється в сторону переважання старих генеративних особин, що свідчить про зниження генеративного поновлення.

Умови місцезростання: Кам’янисті відслонення та осипища в альпійському поясі поблизу вершини гори. Угруповання союзів Arabidion coeruleae (кл. Thlaspietea rotundifolii), Poion alpinae (кл. Molinio-Arrhenatheretea. Петрофіт, мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна, іноді двотрирічна, трав’яна рослина. Стебло від основи розгалужене, з нечисленними квітконосними й недорозвиненими прикореневими улисненими пагонами; стебла прямостоячі, іноді висхідні, 15–30 см заввишки, притиснутоволосисті або голі; прилистки довгасті, ланцетно загострені, на 2/3 зрослі з черешками листків; нижні на довгих черешках, верхні на черешках коротших, ніж прилистки; листочки майже сидячі або на дуже коротеньких черешочках, довгасті, овальні або яйцеподібні, 1–2 см завдовжки й 0,7–1,5 см завширшки. Головки 1,5–2 см діаметром, багатоквіткові, по 1–2 на стеблі, на квітконосах, які до кінця цвітіння видовжуються. Квітки до кінця цвітіння пониклі; зубці чашечки війчасті, нижні в 3–4 рази довші від верхніх; віночок золотистожовтий або жовтий, при плодах блискучокаштановий або коричневий; прапорець з випнутими жилками, від яких пізніше майже зморшкуватий; човник менший від половини довжини прапорця. Біб однонасінний, на дуже короткій ніжці. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському БЗ. Доцільно проводити пошук інших можливих локалітетів на суміжних вершинах хр. Свидовець. Заборонено збирання рослин, руйнування екотопів, створення рекреаційних пунктів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, кормове.

Джерело: Флора УРСР, 1954.