Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Чебрець кальміуський Thymus kaljmijussicus Klokov et Des.-Shost. (T. kalmiussicus Klokov et Des.-Shost., ortho)

Чебрець кальміуський (Thymus kaljmijussicus Klokov et Des.-Shost. (T. kalmiussicus Klokov et Des.-Shost., ortho)) Карта поширення Чебрець кальміуський в Україні

Таксономічна належність: Родина Губоцвіті — Lamiaceae.

Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий.

Наукове значення: Ендемік, близько споріднений з T. calcareus Klokov et Des.-Shost. s.l.

Ареал виду та його поширення в Україні: Приазов’я. Поширений у басейні р. Кальміус та у Криму на мас. Агармиш поблизу м. Старий Крим. Адм. регіони: Дц, Кр.

Чисельність та структура популяцій: У Приазов’ї популяції малочисельні, представлені невеликими локусами серед більш поширених видів чебреців. Структура популяцій не вивчена.

Причини зміни чисельності: Руйнування природних місць зростання внаслідок випасання худоби. Є загроза знищення виду внаслідок створення кар’єрів для видобування граніту.

Умови місцезростання: Відслонення гранітів у Приазов’ї, вапняків у Криму. У Приазов’ї виступає як співдомінант у томілярних угрупованнях часто агломеративного типу, що відносяться до кл. Sedo-Scleranthetea. В окремих локусах проективне покриття виду досягає 10–50%. Ксерофіт. Петрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Півкущик, утворює щільні дернинки. Квітконосні пагони прямостоячі, 2,5–6 см заввишки, закінчуються головчастим компактним суцвіттям, яке не видовжується при достиганні плодів. Стебла опушені відстовбурченими та вниз відхиленими короткими волосками. Листки з майже непомітним черешком, лінійно-елиптичні, 7–10 мм завдовжки, 0,8–1,5 мм завширшки, з помітними знизу жилками та великими залозками, густо вкриті волосками. Віночок двогубий, рожевий, 4–5,5 мм завдовжки. Чашечка дзвоникоподібно-двогуба, 2,8–3,5 мм завдовжки, короткогустоволосиста, по краях ряснодовговійчаста. Характерний міцний цитриновий запах. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у заповідних урочищах «Василівка», «Гречкіно №1», «Гречкіно №2», «Кирсанове» понад р. Кальміус та в пам’ятці природи місцевого значення «Чердакли» понад р. Кальчик в Донецькій обл. Доцільно створити заповідний об’єкт в окол. с. Шевченко на березі р. Кальчик. Необхідно проводити пошук нових місцезнаходжень, контролювати стан популяцій, вводити в культуру. Заборонено розробку кар’єрів, добування гранітів, випасання худоби, збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, ефіроолійне ґрунтоформуюче, протиерозійне.

Джерело: Основні джерела інформації. Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Остапко, 2001, 2005; Флора УРСР, 1969; ЧКУ, 1996.