Торея найрозгалуженіша Thorea ramosissima Bory
|
Таксономічна належність: Родина Тореєві — Thoreaceae.. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Наукове значення: Один з небагатьох видів червоних водоростей прісних водойм, з ареалом, що скорочується, важливий для вивчення питань ареалогії та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні: Євразійський (Центральна, Сх. та Зх. Європа, Мала Азія) та пн.–американський ареал. Диз’юнктивно на території України. Адм. регіони: Рв, Кв, Вн, Чк, Дн. Чисельність та структура популяцій: Трапляється дуже рідко, поодинці: р. Горинь, окол. с. Степань Сарненського р–ну Рівненської обл.; р. Дніпро, окол. м. Києва та Канівський заповідник; р. Пд. Буг, окол. м. Вінниця; р. Дніпро, окол. м. Дніпропетровська, Дніпропетровської обл. Спостерігається тенденція до зникнення. Причини зміни чисельності: Антропогенне забруднення річок. Умови місцезростання: В обростаннях каміння, деревини та двостулкових молюсків, на піщаних обмілинах річок, переважно зі швидкою течією та чистою водою. Олігосапробіонт. Загальна біоморфологічна характеристика: Слань 7–10 см до 2 м, однорічна, кущикоподібна, багатоосьова, чорно– або оливково– зелена (у висушеному стані пурпурово– фіолетова). Осьові нитки розгалужені рясно, асимілюючі — майже нерозгалужені. Слизова піхва оточує осьову частину слані та основи асимілюючих ниток. Розмножується нестатевим шляхом (моноспорами — моноспорангії поодинокі, трапляються досить рідко, моноспори спочатку кулясті, при дозріванні — грушоподібні). Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид занесений до ЧКУ (1996). Охороняється в Канівському ПЗ. Необхідне створення альгорезерватів у межах акваторій, де розвивається вид та контролювати стан популяцій. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає. Джерело: Гаухман, 1948; Мошкова, 1970; Мошкова, Фролова, 1983; Топачевський, 1946; ЧКУ, 1996; Algae of Ukraine…, 2006. |