Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Рутвиця гачкувата Thalictrum uncinatum Rehm. (T. petaloideum auct. non L.)

Рутвиця гачкувата (Thalictrum uncinatum Rehm. (T. petaloideum auct. non L.)) Карта поширення Рутвиця гачкувата в Україні

Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Покутський вузькоендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Зх. Поділля (Покуття). Адм. регіони: Ів, Чц.

Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька (до 20) локальних популяцій. Розмір і конфігурація популяцій залежить від характеру відслонень, виходів гіпсів і займають кілька десятків метрів. Росте невеликими локальними групами до 5–50 особин на 1 м2, із яких генерують10–25%.

Причини зміни чисельності: Природні: вузька амплітуда, специфічні екологічні умови зростання. Антропогенні: надмірне випасання, терасування та заліснення схилів, посилені ерозійні процеси, розробка кар’єрів.

Умови місцезростання: Сухі, інсольовані, термофільні, оголені гіпсові виходи та їх круті пд. та сх. схили. Лучно-степові угруповання центральноєвропейського типу на погано розвинених щебенистих, збіднених на гумус, дерновокарбонатних ґрунтах (рендзинах). Угруповання кл. Festuco-Brometea та порядук AlyssoSedetalia. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–40 см заввишки, кореневище вкорочене. Стебло прямостояче, напіврозеткове. Прикореневі листки в обрисі яйцеподібні, двічі, тричі пірчасторозсічені, кінцеві частки еліптичні, затуплені; склеромофні сизуватого кольору. Стеблові листки дрібніші, тричі пірчасторозсічені. Квітки білі або блідо-рожеві, зібрані у щиткоподібну волоть. Цвіте у травні. Плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороний режим в заказниках загальнодержавного значення біля сс. Жабокруки, Герасимів Тлумацького р-ну та Назаренкове Городенківського р-ну. Заборонено порушення місць зростання (терасування та заліснення схилів, надмірне випасання худоби).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративний, отруйний.

Джерело: Екофлора України, 2004; Дідух та ін., 1982; Заверу- ха, 1976; Определитель высших растений Украины, 1987; Флора УРСР, 1953; ЧКУ, 1996.