Рутвиця смердюча Thalictrum foetidum L.
|
Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae. Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Наукове значення: Реліктовний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні: Континентальні регіони Азії з іррадіацією в Європу. Зх. Поділля (Товтровий кряж), Розточчя, Опілля, Прикарпаття. Адм. регіони: Лв, Ів, Тр, Чц, Хм. Чисельність та структура популяцій: Популяції невеликого розміру, нечисленні, насіннєве відновлення пригнічене. Структура популяцій не досліджена. Причини зміни чисельності: Обмеженість екотопів. Вузька екологоценотична амплітуда центральноазійського виду, що займає найбільш ксеротичні екотопи, надмірне навантаження (розробка вапняків, терасування схилів, заліснення, випасання худоби). Умови місцезростання: Добре інсольовані кам’янисті, сухі пд. схили на збіднених дерново-карбонатних ґрунтах (рендзинах), виходах корінних порід, відслоненнях вапняків, гіпсів, доломітів. Угруповання кам’янистих степів порядку Stipo pulcherrimae-Festucetalia pallentis. Ксерофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна короткозалозистоопушена рослина 10–50 см заввишки, з короткими кореневищами. Стебло безрозеткове, прямостояче. Листки в обрисі яйцеподібні, тричі-, чотирипірчасті, кінцеві частки яйцеподібні, затуплені; склероморфні. Суцвіття волоть. Квітки фіолетово-зелені, численні, пониклі. Цвіте у липні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням та вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в ПЗ «Медобори», НПП «Вижницький», «Подільські Товтри». Заборонено знищення місць зростання (терасування та заліснення схилів). Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в Національному ім. М.М. Гришка, та Донецькому ботанічних садах НАН України. Господарське та комерційне значення: Декоративний, отруйний. Джерело: Екофлора України, 2004; Определитель высших растений Украины, 1987; Флора УРСР, 1953; ЧКУ, 1996. |