Тетрамеза пунктирована Tetramesa punctata Zerova, 1965
|
Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Евритоміди (Eurytomidae). Природоохоронний статус: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні: Один з 50 відомих в фауні України видів роду Tetramesa. Ендемік ковилевого степу Лівобережної України (Луганщина). Відомий по єдиній у світі знахідці («Стрільцівський степ», Луганська обл.). Чисельність і причини її зміни: Відомий по невеликій серії з території заповідника «Стрільцівський степ». Гали, що викликає цей вид у суцвітті ковили Лессінга, досить широко розповсюджені в заповіднику. Причини зміни чисельності: скорочення ареалу кормової рослини — ковили Лессінга внаслідок розорювання земель, надмірних пасовищних навантажень тощо. Особливості біології та наукове значення: Літ імаго — навесні (початок травня). Самка відкладає яйця в стебло ковили Лессінга в момент формування суцвіття. Заражене суцвіття перетворюється на своєрідний видовжений гал, густо опушений коротким яскраво-жовтим пухом. В середині гала міститься велика кількість личинок, що розвиваються кожна в окремій комірці. Дає 1 генерацію на рік, зимує доросла личинка, що лялькується весною. Місце перебування — цілинні ділянки степу з домінуванням кормової рослини — ковили Лессінга, рослини занесеної до ЧКУ. Морфологічні ознаки: Тіло самки видовжене з досить широкими грудьми і циліндричним видовженим черевцем, довжина — 2–4 мм. Самець дещо менших розмірів — 2–3 мм. Тіло обох статей чорне, голова, груди та черевце з однорідною крапчастою скульптурою. Вусики самки коротко опушені з 5-члениковим джгутиком та 3-члениковою булавою, вусики самця — з 7-члениковим джгутиком, всі членики з довгим, рясним опушенням. Крила не забарвлені. Жилкування з короткими радіальною та постмаргінальною жилками. Черевце самки сидяче, помітно довше за груди, самця — стебельчасте, коротше за груди. Груди масивні, з широкою передньоспинкою, проміжний сегмент помірно похилий. Яйцеклад самки короткий, не виступає за вершину черевця. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не розроблялись. Але кормова рослина ковила Лессінга занесена до ЧКУ (1980) і охороняється на території пам’яток природи та у степових заповідниках. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає. Джерело: Зерова, 1965; Зерова, 1978; ЧКУ, 1996. Автор: М.Д. Зерова Фото: С.А. Сімутнік |