Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Жовтушниця Талієва (сиренія Талієва) Syrenia talijevii Klokov

Жовтушниця Талієва (сиренія Талієва) (Syrenia talijevii Klokov) Карта поширення Жовтушниця Талієва (сиренія Талієва) в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Ендемік крейдяних відслонень.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. Європа (пд.). В Україні трапляється в Лівобережному степу (бас. р. Сіверський Донець). Адм. регіони: Хр, Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Дуже незначна, рослини трапляються поодинці або нечисельними групами. Структура популяцій не досліджена.

Причини зміни чисельності: Антропогенні: руйнування місць зростання унаслідок господарської діяльності (випасання худоби, розорювання, терасування та заліснення схилів, видобування крейди), високе рекреаційне навантаження; природні: стенотопність, понижена конкурентна здатність виду.

Умови місцезростання: Зростає на малопотужних слабкощебенистих ґрунтах крейдяних відслонень басейну р. Сіверський Донець. Елемент агломеративних угруповань з переважанням в травостої Thymus cretaceus, Jurinea brachycephala, Euphorbia cretophila та ін. (угруповання союзу Euphorbio cretophilae-Thymion cretacei кл. Helianthemo-Thymetea), рідше — у складі збійних типчатників, на еродованих схилах (союз Centaureo carbonati-Koelerion talievii). Ксерофіт, облігатний кретофіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Трав’яний монокарпік (дворічник) 0,3–0,9 м заввишки, сіруватий від рясних двороздільних (з домішкою трироздільних) волосків. Стебло пряме, лише вгорі розгалужене, напіврозеткове. Листки вздовж складені від черешкових (нижні) до сидячих (верхні), вузьколінійні, цілокраї або з поодинокими дрібними зубчиками. Квітки жовті, зібрані у прості китиці, що дуже видовжуються під час плодоношення. Плід лінійний, чотиригранний стручок. Цвіте у другій половині червня — серпні (вересні), плодоносить у серпні–жовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в Українському степовому (відділення «Крейдова флора») ПЗ, НПП «Святі гори», заказнику «Мар’їна Гора» (Донецька обл.). Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтотвірне.

Джерело: Екофлора України, 2007; Клоков, 1936; Ткаченко, Генов, Мовчан, 1987; Ball, 1993.