Сверція багаторічна (бешишниця багаторічна) Swertia perennis L. (incl. S. alpestris Baumg. ex Fuss, S. perennis L. subsp. alpestris (Baumg. ex Fuss) Simonk.)
|
Таксономічна належність: Родина Тирличеві — Gentianaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Рідкісний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні: Європейський вид, поширений у Піренеях, Альпах, Апеннінах, Судетах, Карпатах і Балканах; проникає на рівнинну у Центральній та Сх. Європі, до балтійського узбережжя. В Україні: у Карпатах (Свидовець, Чорногора, Мармароські й Чивчино-Гринявські масиви), на Малому Поліссі, пн.-зх. Поділлі, зник на Розточчі. У рівнинних оселищах трапляється підвид бешишниця звичайна типова — subsp. perennis, натомість у Карпатах — гірський підвид бешишниця звичайна альпійська — subsp. alpestris. Адм. регіони: Рв, Лв, Ів, Зк, Чц, Хм. Чисельність та структура популяцій: Популяції невеликі за площею і чисельністю. Як правило, налічують близько сотні генеративних особин і займають площу до 0,1 га. Переважна більшість особин є вегетативними. Причини зміни чисельності: Гірські популяції стабільні, рівнинні перебувають під загрозою зникнення через осушувальну меліорацію. Низка популяцій на Розточчі й Волино-Поділлі за останні десятиліття зникли. Умови місцезростання: Угруповання карбонатних боліт союзу Magnacaricion і порядку Molinietalia, а в Карпатах ще й приджерельні й приструмкові ділянки, що належать до союзу Cratoneurion commutati. Гігрофіт, кальцефіл. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна довгокореневищна рослина 10–70 см заввишки. Прикореневі листки блискучі, еліптичні, тупі; стеблові — видовжено-еліптичні або ланцетні, гострі, розташовані супротивно, рідше почергово. Квітконосний пагін розгалужений лише у суцвітті, несе 1–40 квіток. Пелюстки бруднофіолетові, пунктирно-смугасті, видовженоланцентні, гострі, 10–16 мм завдовжки, мають по два війчасті нектарники. З бічних бруньок на кореневищах розвиваються столони, що забезпечують вегетативне розростання. Плід яйцеподібна коробочка 10–13 мм завдовжки. Цвіте в серпні–вересні, плодоносить у вересні. Розмножується вегетативно й насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ, Карпатському НПП, ландшафтному заказнику «Верхобузькі болота» (Львівська обл.), Бущанському заказнику і Дермансько-Мостівському РЛП (Рівненська обл.). Заборонено порушення гідрологічного режиму місць зростання, проведення як осушувальної меліорації, так і надмірного підтоплення. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне. Джерело: Андрієнко, Антонова, 1986; Андрієнко, Прядко, 2001; Кагало, 1990; Кобів, 2004; Zapałowicz, 1889. |