Ковила Сирейщикова Stipa syreistschikowii P.Smirn.
|
Таксономічна належність: Родина Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae). Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Ендемік. Ареал виду та його поширення в Україні: Кримсько-Новоросійська провінція. В Україні — сх. частина пд. узбережжя Криму (КараДаг — Судак). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, невеликі за розміром, іноді утворює щільні угруповання на оголених кам’янистих ділянках. Причини зміни чисельності: Сукцесійні зміни та штучне заліснення, низька ценотична конкуренція. Умови місцезростання: Кам’янисті степові ділянки, нижня частина передгірних схилів. Угруповання відносяться до союзу Veronici multifidae-Stipion ponticae (кл. Festuco-Brometea). Ксерофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина. Утворює щільні дернини. Стебла 40–60 см завдовжки, під волоттю щетинистоволосисті. Листки вузькі, щетиноподібні, згорнуті, зовні голі, гладенькі, зсередини гострошорсткі. Волоть вузька, стиснута, з 5–8 одноквітковими колосками. Довжина нижньої квіткової луски 18–22 мм. Крайові смужки волосків доходять до основи остюка. Остюк 25–46 см завдовжки, повністю опушений, двічі колінчастозігнутий, пірчастий, у нижній частині закручений, коротковолосистий. Цвіте у травні–липні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карадазькому ПЗ. Слід провести картування та дослідження структури популяцій, організувати моніторинг з метою оцінки сукцесійних змін в угрупованнях та впливу різних лімітуючих факторів. Заборонено надмірне випасання худоби, заліснення схилів, збирання рослин на букети і продаж. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтотвірне, протиерозійне. Джерело: Дидух, Шеляг-Сосонко, 1982; Дубовик, 1989; Клоков, Осычнюк, 1976; Цвелев, 1986; ЧКУ, 1996. |