Таксономічна належність: Родина Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Рідкісний ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Крим, Пн.-Зх. Кавказ. В Україні — в передгір’ї Пд. та Сх. Криму. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції фрагментовані, найбільші займають кілька га. При сприятливих умовах зростання досягає рівня домінуючого виду з великою щільністью дернин (часто разом зі S. brauneri).

Причини зміни чисельності: Інтенсивне освоєння територій, будівництво, порушення верхнього шару ґрунту, перевипас, надмірні пали.

Умови місцезростання: Передгірські степи. Петрофітні дерниннозлакові фітоценози та угруповання типу шибляка. Характерний вид союзу Veronici multifidae-Stipion ponticae (кл. FestucoBrometea). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Дернинний злак до 80 см заввишки. Стебла з дрібним опушенням під вузлами. Стеблові листки до 40 см завдовжки та до 1,8 мм завширшки, піхви гостро-шорсткі. Неплідні гони сизуватозелені, за довжиною дорівнюють стеблу; пластинки листів знизу щетинисті, зверху дрібноволосисті; язички яйцеподібноланцетні. Волоть з 4–7 колосками, опушена щетинкоподібними волосками, на нижньому вузлі з пензликом волосків; колоскові луски до 5–7,5 см завдовжки; нижня квіткова луска 15–20 мм завдовжки, дві крайові смужки волосків на 1 мм не доходять до основи остюка, з трьох дорзальних смужок, середня значно довша за бокові; остюк у нижній закрученій частині шорсткуватий, у верхній — пірчастий; гола частина остюка жовта. Цвіте у травні. Плодоносить у травні–червні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карадазькому ПЗ. Помірний рівень випасу. Заборонено діяльність, що пов’язана з порушенням ґрунту, забудовою, терасуванням схилів, лісорозведення.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, протиерозійне, декоративне.