Ковила азовська Stipa maeotica Klokov et Ossycznjuk (S. rubentiformis auct. non P.Smirn.)
|
Таксономічна належність: Родина Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae). Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий. Наукове значення: Дуже рідкісний ендемічний вид. Ареал виду та його поширення в Україні: Пн. Причорномор’я. В Україні — Пн. Приазов’я. Адм. регіони: Дц, Лг, Хс. Чисельність та структура популяцій: Популяції малочислені, їх структура не досліджена. Причини зміни чисельності: Антропогенний вплив: порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій, випасання худоби. Умови місцезростання: Кам’янисті та справжні степи кл. FestucoBrometea. Як домішка до домінуючих видів ковили. Ксерофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна щільнодеринна трав’яна рослина 40–55 см заввишки. Стебла голі, під волоттю короткощетинистоволосисті. Листки 0,3–0,6 мм завширшки, щетиноподібні, згорнуті, з обох боків коротковолосисті. Колоски одноквіткові, у кількості 5–7 зібрані у волоть. Нижня квіткова луска 17–19 мм завдовжки. Крайові смужки волосків на сім’янці не доходять до основи остюка. Остюк 30–42 см завдовжки, двічі колінчастозігнутий, у нижній штопороподібно закрученій частині жовтуватий, гладенький. Перо 7–11 мм завширшки. Цвіте у травні– червні, плодоносить у червні. Розмножується насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у БЗ «Асканія-Нова», відділенні «Хомутовський степ» Українського степового ПЗ, відділенні «Провальський степ» Луганського природного ПЗ. Рекомендується контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено порушувати місця зростання виду, надмірне випасання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Донецькому ботанічному саду НАН України. Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, протиерозійне, кормове. Джерело: Клоков, Осычнюк, 1976; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кондратюк, Чуприна, 1992; Остапко, 2001; ЧКУ, 1996. |