Ковила каменелюбна Stipa lithophila P.Smirn. (S. eriocaulis Borb. subsp. lithophila (P.Smirn.) Tzvelev)
|
Таксономічна належність: Родина Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae). Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Наукове значення: Ендемік, що генезисно пов’язаний з середземноморськими видами. Ареал виду та його поширення в Україні: Гірський Крим, рідко спускається на Пд. берег. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій: Фрагментарно або невеликими, в кілька га ділянками. Едифікатор своєрідних розріджених угруповань, що утворюють окремі куртини і не мають суцільної зімкнутості. Часто зростає групками на виходах скель чи неширокими смугами вздовж обривів. В межах локальних популяцій аспектує. Причини зміни чисельності: У минулому випасання худоби, слабка конкурентна здатність та стенотопність виду. Умови місцезростання: У гірських степах, томілярах, виходах скель, які формуються на виходах верхньоюрських вапняків, що оголюються або накопичують дерново-карбонатний ґрунт в тріщинах. В угрупованнях союзу Carici humilisAndrosacion (кл. Festuco-Brometea), порядку Alysso-Sedetalia, рідше у хвойних лісах та рідколіссях (кл. Erico-Pinetea). Ксерофіт. Облігатний карбонатофіл. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 40–50 см заввишки. Коренева система густомичкувата. Утворює щільні дернини (діаметром до 20 см). Стебла — соломини, на яких розташовуються по 3–4 листки, а останні концентруються біля основи стебла в розетці. Листки щетиноподібні, згорнуті, іноді пласкі, 30–40 см завдовжки та 3–7 мм завширшки. Волоть розлога. Остюки білопірчасті, завдовжки 20–25 см. Цвіте у травні– червні, плодоносить у липні. Розмножується вегетативно та насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому та Кримському ПЗ, заказниках загальнодержавного значення «Байдарський», «Мис Айя», «Новий Світ», пам’ятках природи загальнодержавного значення «Ак-Кая», «Демерджі», «Гора Кішка». Слід провести картування та дослідження структури популяцій, організувати моніторинг з метою оцінки сукцесійних змін в угрупованнях та впливу різних лімітуючих факторів. Заборонено порушення умов місць зростання, забудова територій, заліснення, терасування схилів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтотвірне, протиерозійне. Джерело: Дідух, 1978; Шеляг-Сосонко, Дидух, 1978, 1980; ЧКУ, 1996. |