Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Ковила облудна Stipa fallacina Klokov et Ossycznjuk

Ковила облудна (Stipa fallacina Klokov et Ossycznjuk) Карта поширення Ковила облудна в Україні

Таксономічна належність: Родина Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae).

Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий.

Наукове значення: Дуже рідкісний ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пн. Приазов’я, у пн.-сх. частині. Адм. регіон: Дц.

Чисельність та структура популяцій: Дві популяції, структура яких не вивчена.

Причини зміни чисельності: Антропогенний вплив: розорювання територій, випасання худоби, випалювання.

Умови місцезростання: Кам’янистий та піщаний степ кл. FestucoBrometea та Festucetea vaginatae. Росте як домішка до домінуючих видів ковили. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна щільнодернинна рослина до 50 см заввишки. Дернини 5–7 см діаметром. Листки згорнуті, щетиноподібні, зовні дрібнощетинисті. Волоть з 7–8 колосками; її вісь коротка щетинисто-волосиста. Нижня квіткова луска 11–14 мм завдовжки, у нижній половині опушена. Крайові смужки волосків на сім’янці не доходять до основи остюка на 1–1,5 мм. Остюк 19–23 см завдовжки, двічіколінчастозігнутий, в нижній штопороподібно закрученій жовтуватій частині з рідкими довгими волосками, в верхній — дрібнощетинистий. Перо завширшки 5–7 мм. Цвіте у травні, плодоносить у червні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у відділенні «Хомутовський степ» Українського степового ПЗ. Рекомендується контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено порушувати місця зростання виду, надмірне випасання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, протиерозійне, кормове.

Джерело: Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Клоков, Осычнюк, 1976; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кондратюк, Чуприна, 1992; Остапко, 2001; ЧКУ, 1996.