Ковила дніпровська Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin (S. joannis Čelak. subsp. sabulosa (Pacz), Lavrenko, S. pennata L. subsp. sabulosa (Pacz) Tzvelev, S. sabulosa (Pacz.) Sljuss.)
|
Таксономічна належність: Родина Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae). Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Рідкісний на пн. межі поширення вид. Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна та сх. Європа, Передкавказзя, Пд. Сибір, пн. Середньої Азії. В Україні — Пд. Полісся, борова тераса Дніпра, Сх. Лісостеп, річкові та приморські піски степової частини країни. Адм. регіони: Кв, См, Чк, Дн, Хр, Дц, Лг, Хс, Зп, Кр. Чисельність та структура популяцій: Популяції трапляються спорадично, займають невелику площу, що пов’язано з екологічними особливостями виду. За сприятливих умов, особливо відсутності значного випасу, сягає рівня домінанта. Причини зміни чисельності: Антропогенні: перевипас, розробка піщаних кар’єрів, заліснення території. Природні: вузька еколого-ценотична амплітуда, низька конкурентна здатність. За умови заповідного режиму, після пасовищної демутації, відновлюються відносно добре, але на подальших стадіях сукцесії зникає. Умови місцезростання: Сухі бідні псамофітно-степові ценози борових піщаних терас та приморських пісків. У Степовій зоні зустрічається також на супіщаних ґрунтах по схилах балок. Типові угруповання кл. Festucetea vaginatae, серед розріджених соснових лісів (кл. Pulsatetillo-Pinetea) до фази змикання їх крон. Ксерофіт, псамофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Щільнодернинний злак до 1,1 м заввишки. Стебла голі або слабко шорсткуваті під вузлами. Стеблові листки 4–16 см завдовжки та до 1,2–3 мм завширшки, піхви зовні гостро-шерсткі від відігнутих щетинок. Неплідні гони сизувато-зелені, 10–15 см завдовжки, коротші за стебло; листки знизу голі та гладенькі, зверху голі або трохи шорсткуваті; язички яйцеподібно-продовгуваті, з відтягнутою трикутною верхівкою; піхви голі або слабко шорсткуваті. Волоть з 8–17 колосків; її вісь 11–18 см завдовжки, гола, на нижньому вузлі з пензликом волосків; колоскові луски до 5–7,5 см завдовжки; нижня квіткова луска 17– 21 мм завдовжки, дві крайові смужки волосків не доходять до основи остюка, середня значно довша за бокові; остюк у нижній закрученій частині шорсткуватий, у верхній — пірчастий; гола частина остюка жовтувата а потім коричнева. Цвіте у травні–червні. Плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Луганському та Українському степовому (відділення «Стрільцівський степ») ПЗ та інших заповідних об'єктах. Заборонено добування піску, заліснення ділянок, випасання та інша діяльність, що пов’язана з порушенням екотопів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Ґрунтоутвірне, протиерозійне, ценозоформуюче, декоративне. Джерело: Клоков, Осычнюк , 1976; Флора УРСР, 1940; Пачоский, 1914; Прокудин и др., 1977; Рослинність УРСР. Степи, кам’янисті відслонення, піски, 1971; Слюсаренко, 1963; Цвелев, 1976; ЧКУ, 1996; Martinovský, 19 |