Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Стеліс кільчастий Stelis (Heterostelis) annulata (Lepeletier, 1841)

Стеліс кільчастий (Stelis (Heterostelis) annulata   (Lepeletier, 1841)) Карта поширення Стеліс кільчастий в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Бджолимега хіліди (Megachilidae). Один із 10 видів поширеного в Середземномор’ї та Пн. Америці підроду Heterostelis, всесвітньо поширеного (за винятком Австралії) роду Stelis (105 видів). Один із 3 палеарктичних видів підроду в фауні України.

Природоохоронний статус: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в україні: Середземноморський вид, зустрічається у Пд. Європі, Пн. Африці (Алжир) та Малій Азії. Ареал виду співпадає з ареалом його хазяїна. В Україні відомий у Харківській області та Криму.

Чисельність і причини її зміни: Локально поширений дуже рідкісний вид. Причини вразливості та імовірного зникнення — зменшення площі стацій мешкання та чисельності бджоли-хазяїна — трахузи переривчастої [Trachusa interrupta (Fabricius, 1781)].

Особливості біології та наукове значення: Мешкає на узліссях соснових та листяних лісів на легких ґрунтах, степових схилах, в кам’янистому степу з чагарниками по ярах. Вид з недостатньо вивченою біологією. В Криму живлення імаго спостерігалось на квітках головачки [Cephalaria uralensis (Murr.) Roem. et Schult.] — основної кормової рослини бджоли-хазяїна. Вид веде клептопаразитичний спосіб життя. Самки відкладають яйця в готові комірки Trachusa interrupta (F.).

Морфологічні ознаки: Зовні дуже подібний до видів бджіл триби Anthidiini, що самостійно будують гнізда, але як і всі клептопаразитичні бджоли, самки S. annulata (Lep.) не мають скопи (волосяної щітки знизу черевця) для збору пилку. Від інших представників роду відрізняється наявністю довгих жовтих плям на боках 1–4 тергумів і неперерваною жовтою смугою на 5 тергумі. Довжина тіла — 10–11 мм.

Режим збереження популяції та заходи з охорони: Мешкання на охоронюваних територіях не встановлено. Треба провести спеціальні дослідження з метою виявлення усіх місць перебування виду-хазяїна, оцінку чисельності та стану його популяцій в Україні. Також треба створити заказники в місцях знахідок виду.

Господарське та комерційне значення: Вид не використовується.

Джерело: Попов, 1932; Осычнюк, Панфилов, Пономарева, 1978; Ornosa, Ortiz-Sánchez, Torres, 2008. Автори: В.Г. Радченко, С.П. Іванов, М.О. Філатов, О.В. Фатерига Фото: В.Г. Радченко