Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Клокичка периста Staphylaea pinnata L.

Клокичка периста (Staphylaea pinnata L.) Карта поширення Клокичка периста в Україні

Таксономічна належність: Родина Клокичкові — Staphylaeaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом єдиний представник родини у природній флорі України.

Ареал виду та його поширення в Україні: Складається з двох ексклавів: європейського та кавказько-малоазійського. Останній охоплює Малу Азію, пн. сх. Сирії, Пн. Іран, Кавказ. Європейська частина ареалу від Італії, сходу Франції, до заходу України. В Україні поширений на Закарпатті, у Розточчі, на Волино-Подільській та Придніпровській височинах. Основна частина місцезнаходжень зосереджена на Поділлі (ГологороКременецький кряж, долина Дністра та його приток, Покуття, басейн р. Пд. Буг). Адм. регіони: Рв, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн, Чк, Од.

Чисельність та структура популяцій: Формує стабільні повночленні популяції з переважанням вегетативних особин. У місцях, де ведеться інтенсивне лісове господарство, стан популяцій стає критичним.

Причини зміни чисельності: Суцільні вирубування лісів, екологічно необґрунтовані рубки догляду.

Умови місцезростання: Вид уникає зімкнених лісових угруповань і росте по окраїнах лісових масивів, лісових галявин, уздовж стежок, в екотонах між лі-совими та степовими або лучними угрупованнями. Здебільшого у складі угруповань кл. Querco-Fagetea. В умовах пн.-зх. Поділля також в угрупованнях кл. Rhamno-Prunetea. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Кущ або невелике дерево до 5–7 м заввишки. Листки непарно-перисті, складаються з 5–7 довгасто-яйцеподібно-ланцетних листочків. Суцвіття — поникла волоть. Оцвітина подвійна. Чашолистики зовні рожевуваті, пелюстки білі. Довжина пелюсток і чашолистиків однакова. Плоди повислі здуті коробочки, 2–3-гніздні. Насінини 10–12 мм діаметром. Цвіте в травні–липні, плодоносить в липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в ПЗ «Медобори», НПП «Подільські Товтри», РЛП «Дністровський каньйон», у заказниках «Білявський» (Вінницька обл.), «Юлівська гора» (Закарпаття), «Лиса гора та гора Сипуха», пам’ятках природи «Жулицька гора», «Свята гора» (Львівська обл.). Необхідна організація заказників поблизу сх. межі ареалу. Заборонено проведення суцільних рубок лісів в місцях зростання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у багатьох ботанічних садах України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ценозоформуюче, протиерозійне.

Джерело: Мельник, 1995; Погребняк, 1951; ЧКУ, 1996.