Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Сквамарина сочевиценосна Squamarina lentigera (G. H. Weber) Poelt

Сквамарина сочевиценосна (Squamarina lentigera (G. H. Weber) Poelt) Карта поширення Сквамарина сочевиценосна в Україні

Таксономічна належність: Родина Стереокаулонові — Stereocaulaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Вид пустельно-степових ландшафтів з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європа (Естонія, Україна, Росія), Кавказ, Центральна Азія, Сх. Сибір, Саяни, Пн. Америка, Пн. Африка (Алжир). Кримський п-ів (окол. м. Євпаторії, Судака, Ялти), Херсонська обл. (окол. с. Станіслав). Адм. регіони: Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій: На території Кримського п-ва зустрічається великими групами, на рівнині відома одна популяція з незначною кількістю сланей.

Причини зміни чисельності: Розорювання степів, витоптування під час випасання худоби, рекреаційне навантаження.

Умови місцезростання: На карбонатних ґрунтах та лессах; у міждернинних проміжках.

Загальна біоморфологічна характеристика: Слань у вигляді розеток до 6 см у діаметрі, зеленувато-білувата, світло-оливкова, щільно приросла до субстрату, у центральній частині тріщинувато-ареольована, по краю з лопатями, що вкриті білуватою поволокою. Лопаті радіально розташовані, до 3 мм завдовшки, плескуваті, щільно прилягають одна до одної. Апотеції 1–2,5 мм у діаметрі, круглясті, диск жовтувато-коричнюватий, жовтувато-оливковий до світло-охристого, оточений світлішим, одного кольору із сланню сланевим краєм. Аскоспори безбарвні, одноклітинні, 9–16 х 4–6 мкм.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у ПЗ «Мис Мартьян», заказнику «Новий Світ». Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Ходосовцев, 1999.