Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Сквамарина щетиниста Squamarina cartilaginea (With.) P. James in D. Hawksw. et al. (Squamarina crassa (Huds.) Poelt).

Сквамарина щетиниста (Squamarina cartilaginea (With.) P. James in D. Hawksw. et al. (Squamarina crassa (Huds.) Poelt).) Карта поширення Сквамарина щетиниста в Україні

Таксономічна належність: Родина Стереокаулонові — Stereocaulaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Середземноморський палеоарктичний вид на пн. межі поширення.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європа, особливо часто в середземноморських районах, на пн. рідшає (Скандинавія, Велика Британія, Бельгія, Данія, Німеччина, Польща, Україна, Франція, Італія, Балканський п-ів), Кавказ, Азія, Пн. Африка (Алжир), Канарські о-ви. Дуже рідкісний на рівнині: широколистянолісова зона (Кременець), західний Лісостеп, Степова зона (окол. с. Гуркули Снігурівського р-ну Миколаївської обл.), частіше в Степовому та в Гірському Криму, на Пд. березі Криму) Адм. регіони: Тр, Хм, Мк, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється групами або поодинці.

Причини зміни чисельності: Розорювання степових ділянок, випасання овець, заростання відкритих ділянок петрофітного степу.

Умови місцезростання: На відшаруваннях порід, на карнизах і по щілинах, на наносах ґрунту.

Загальна біоморфологічна характеристика: Слань 4–12 см завширшки, спочатку більшменш кругляста, далі часто неправильної форми (часто зливається з сусідніми сланями, утворюючи великі безформні плями), досить крихка, не щільно притиснена до субстрату, товста, до 0,3–0,5 мм завтовшки, матова або з блискучими молодими частинами, зверху бурувато-жовтувата, сірувато-зеленувата, жовтувато-оливкова до блідо-рудуватої чи оливково-коричнюватої; знизу світло-рожева, на периферії білувата. В центральній частині слань тріщинувато-ареольована чи луската, на периферії з променисто розташованими лопатями, а пізніше вся слань складається з заокруглено-зарубчасто-лопатевих лусочок, що накривають одна одну. Апотеції часто численні, здебільшого розташовані в центрі слані, до 1–2,5 см у діаметрі. Розмножується нестатевим (зігнутими пікноконідіями та фрагментами слані) та статевим (одноклітинними еліпсоїдними спорами) шляхом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у філіалі «Кременецькі гори» ПЗ «Медобори», Кримському, Карадазькому ПЗ та заказнику «Новий Світ». Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Здійснювати заходи, спрямовані на збереження степових ділянок з відслоненням вапняку.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Копачевская, 1986; Oкснеp, 1937; Определитель лишайников…, 1971.