Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Білячі (Sciuridae). Один з 41 видів роду, один з 4-х видів роду в фауні України.

Природоохоронний статус виду: Зниклий.

Ареал виду і його поширення в україні: .Європейський вид, ареал якого колись простягається від Альп через пд. Середньої Європи на сх. до України і Молдови. В Україні на середину 1970-х рр. знахідки виду були відомі в Закарпатській, Чернівецькій, Хмельницькій та Вінницькій обл.

Чисельність і причини її зміни: У 1950-х рр. чисельність виду у межиріччі Дністер–Прут була досить високою (на 1 га припадало 30–35 нір), однак вже у 80-х рр. на цій території на 1 га знаходили 1–2 нори. За останні 20 років достовірні відомості, що підтверджують існування в Україні відсутні, хоча на прилеглих територіях Молдови (в Середньому Придністров’ї) цей вид ще на початку 1990-х рр. досить масово зустрічався.

Причини зміни чисельності: неконтрольований промисел в 1950–60 рр., загибель тварин від отрутохімікатів, зведення біотопів.

Особливості біології та наукове значення: Осілий вид, що живе в норах, які влаштовує горизонтально у малопотужному шарі ґрунту, гніздові камери розміщує у скельному ґрунті, зокрема серед брил пісковиків, іноді використовує нори сліпаків. Активний з кінця березня до початку жовтня. У пд. частині ареалу впадає у літнє теплове заціпеніння (серпень–вересень), яке переходить у зимову сплячку. Живиться переважно дикорослими а також культурними рослинами (злаки, листя цукрових буряків), а також комахами і дрібними хребетними. Парується в кінці березня. Самка раз на рік (квітень) народжує 4–6 малят. Місцями перебування слугують вигони, балки, схили кряжів, каньйони річок, пасовища, пришляхові кювети, старі дамби та ін.

Морфологічні ознаки: Дрібний короткохвостий ховрах: довжина тіла — 16,5–22,5 см, хвоста — 4,6–7,4 см. Забарвлення спини сіро-бурувате, нерідко з помітною жовтувато-білими цяточками. Боки іржаво-жовтуваті, черево блідого жовтуватого відтінку. Навколо очей світлі кільця. Хвіст на кінці звичайно має темну облямівку

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Як вид, що знаходився в критичному стані був занесений до ІІ видання ЧКУ (1995), як вид, що зменшує чисельність на всьому ареалі, занесений до Червоної книги МСОП і як вид, що підлягає особливій охороні, до Бернської конвенції. Є усі підстави вважати, що в Україні цей вид втрачено безповоротно.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Раніш вважали шкідником сільського господарства, якого безжалісно винищували, зокрема і заради малоцінного хутра.