Листочня кучерява, спарасис кучерявий Sparassis crispa (Wulfen) Fr.
|
Таксономічна належність: Родина Листочневі — Sparassidaceae. Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні: Євразiя, Пн. Америка. В Україні трапляється спорадично в Карпатах, Західноукраїнських лісах, на Поліссі, в Лісостепу та Гірському Криму. Адм. регіони: Вл, Рв, Кв, Лв, Зк. Чисельність та структура популяцій: Трапляється зрідка, поодинці. Причини зміни чисельності: Збирання населенням, знищення вікових сосен. Умови місцезростання: На корінні, біля основи стовбурів, зрідка на свіжих пеньках сосни, інколи ялини чи інших хвойних порід, у хвойних, переважно соснових лісах. Загальна біоморфологічна характеристика: Плодові тіла неправильнокулясті, 10–40 см у діаметрі, інколи більші, 10–15 см заввишки, переважно до 6 кг за вагою, зрідка значно важчі (в Україні знайдено екземпляр вагою 16 кг), складаються з розгалужених сплющених на кінцях хвилястих гілочок, білуваті, кремові, світло-жовті, з віком буруваті. Відгалуження на кінцях тонкі, з кучерявим зубчастим краєм, прикріплені до великої коренеподібної м’ясистої стерильної основи (ніжки), яка глибоко заходить у землю чи субстрат. М’якуш білий, з сильним, дещо пряним ароматом, гіфи тонко- або товстостінні, здуті. Гіменій розвивається з обох боків плоских розгалужень, спори безбарвні, до жовтуватих, еліпсоїдні, гладенькі, часто з великою краплею олії, 4,5–7,5×3–5 мкм. Споровий відбиток білий чи рожевуватий. Плодові тіла з’являються в липні–листопаді. Сапротроф або слабкофітопатогенний гриб. Спричинює жовто-буру гниль. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Кримському ПЗ та Карпатському БЗ. Необхідно підтримувати у колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Господарське та комерційне значення: Смачний їстівний гриб; паразит хвойних дерев, руйнівник залишків деревини. Джерело: Базюк, 2000; Бухало та ін., 2006; Визначник грибів України, 1972; Гуцевич, 1940; Дудка, 2008; Келарев, 1997; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003; Соломахіна, 1957; Fungi of Ukraine, 1996. |