Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Сліпакові (Spalacidae). В роді 6 видів. Один з 4-х видів у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Ареал виду і його поширення в україні: .Ендемiк Нижньодніпровських арен. Займає незалісену та неорану частку арен та міжарені простори. Мiсця перебування: пiщаний лiсостеп, луки, пасовища, перелоговi землi, iнодi солончаки на межi арен з при морським степом.

Чисельність і причини її зміни: Близько 100 тис. особин, у т. ч. у Чорноморському БЗ 7–9 тис. (середня щiльнiсть населення складає 0,3 особини на 1 га, в бiотопах, яким слiпаки надають перевагу, — до 1 особини на 1 га). За 20 рокiв значних змiн щiльностi населення цього виду не спостерiгалося. Причини змiни чисельностi: господарське освоєння Нижньодніпровських пiскiв.

Особливості біології та наукове значення: Високоспецiалiзований землерий. Веде виключно пiдземний спосiб життя. Пiдземнi кормовi ходи розташованi на глибинi вiд 25 (пiски) до 60 (луки) см. Площа індивідуальних дiлянок перевищує 80 м2. Риюча активнiсть залежить вiд кормової бази та сезону року. Взимку один слiпак робить в середньому не бiльш 3 викидiв за добу, влiтку цей показник зростає до 8-9 викидiв за добу. Живиться пiдземними (зрідка надземними) частинами рослин, надає перевагу цибулевим. На зиму робить запаси їжи. Статевозрiлим стає на 2-му роцi життя. Самка раз на рiк народжує 3–4 малят. Лактацiя 1–1,5 мiсяця. У травні–червнi молодь переходить до самостiйного життя. Вороги: лисиця, тхiр, куниця. Індикатор незайманих або мало порушених піщаних степів.

Морфологічні ознаки: Загалом схожий з іншими видами роду (редуковані очі, вушниці і хвіст), і за краніологічними ознаками найбільш близький до Spalax giganteus. Довжина тiла — до 28 см, ступнi — до 3 см. Забарвлення свiтло-сiре, черево по кольору не вiдрiзняється вiд спини.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид був занесений до двох видань ЧКУ, за останнім зведенням МСОП має категорію EN. Охороняється на лiсостепових дiлянках Чорноморського БЗ. Треба запобiгти розорювання залишку земель Нижньоднiпровських арен, якi ще не трансформованi, насамперед, Козачелагерської та Челбаської арен.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Утримання в неволі дуже складне і ефективне тільки при створенні умов, наближених до природних, з можливістю рийної діяльності і постійного перебування тварин під землею.

Господарське та комерційне значення: Не має.