Сифонокладус маленький Siphonocladus pusillus (Kütz.) Hauck
|
Таксономічна належність: Родина Сифонокладові — Siphonocladaceae.. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Рідкісний ендемічний вид Середземноморського басейну. Ареал виду та його поширення в Україні: Європейський ареал (древньосередземноморський). Відома незначна кількість популяцій. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій: Трапляється групами або окремими сланями. Чорне море: окол. м. Севастополь, Севастопольська бухта; Пд. берег Криму (вздовж Кара–Дагу). Причини зміни чисельності: Антропогенний вплив (евтрофування). Умови місцезростання: Морські акваторії, обростання на раковинах молюсків, камінні та скелях (на глибині 0,5–10 м), а також епіфіт на водоростях. Олігосапробіонт. Загальна біоморфологічна характеристика: Слань однорядна, розгалужена, ниткувата. Вертикальні пагони (3–5 см заввишки, до 1 мм завтовшки) однорядні, булавоподібної форми, розділені на сегменти прямими або навскісними перегородками. На кінцях горизонтальних ниток розвиваються присоски з торочкуватими краями. Розмножується нестатевим (зооспорами, апланоспорами та вегетативно) шляхом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид занесено до ЧКУ (1996). Охороняється у Карадазькому ПЗ. Необхідно контролювати стан популяцій виду та формувати альгорезервати в місцях його зростання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає. Джерело: Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; ЧКУ, 1996; Zaitsev, Alexandrov, 1998. |