Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Смілка крейдова Silene cretacea Fisch. ex Spreng.

Смілка крейдова (Silene cretacea Fisch. ex Spreng.) Карта поширення Смілка крейдова в Україні

Таксономічна належність: Родина Гвоздикові — Caryophyllaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Локальний ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Понтична провінція: бас. Сів. Донця, Дону, Нижньої Волги. В Україні пд. відроги Середньоруської височини. Адм. регіони: Хр, Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Нечисленні популяції з поодиноких особин, рідше з невеликих груп (3–5 генеративних особин на 1 м2, місцями проективне покриття сягає 10%).

Причини зміни чисельності: Освоєння територій, терасування, заліснення схилів, видобування крейди, випасання, вузькі екологічна та ценотична амплітуди, слабка конкурентна здатність виду.

Умови місцезростання: Сухі, бідні, безгумусні крейдяні відшарування, cтарі відшарування корінної крейди, при наявності рухливих часток дрібнозему, на відкритих схилах, переважно пн. експозиції, в нижній частині схилів з розрідженим трав’яним покривом (не більше 50%), в угрупованнях кл. Helianthemo-Thymetea (порядок Thymo-Hyssopetalia). Облігатний кальцепетрофіт; ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічна трав’яна рослина 8–15 см заввишки, зі здерев’янілим при основі стеблом, розгалуженим на численні висхідні неплідні та довші, більш-менш прямостоячі плодущі гони. Нижні міжвузля густо коротко опушені, верхні — голі, трохи клейкі. Листки дрібні, лінійні, товстуваті, загострені, з країв шорсткі, часто зігнуті, з укороченими улисненими пагонами у пазухах. Квітки поодинокі або по 2–3 на верхівках пагонів. Пелюстки білуваті, зісподу з рожевим відтінком, з майже до основи дворозділеною пластинкою, яка в 1/5 рази перевищує чашечку. Коробочка довгасто-яйцеподібна, на голому карпофорі. Цвіте у травні–липні, плодоносить у серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений Європейського червоного списку та Червоного списку МСОП. Охороняється у відділенні «Крейдова флора» Українського степового ПЗ, у ботанічному заказнику «Крейдова рослинність біля села Кірове». Рекомендується створити нові заказники, контролювати стан популяцій, культивувати. Заборонено порушення місць зростання, терасування схилів, розробку кар’єрів та добування крейди.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, протиерозійне, декоративне.

Джерело: Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Вініченко, 2007; Дон- бас заповідний. Науково-інформаційний довідник- атлас, 2003; Екофлора України, 2002; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Остапко, 2001; Прокудин, Тверетинова, Горелова, Ермоленко,