Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Смілкоквітка Завадського (смілка Завадського) Silenanthe zawadskii (Herbich) Griseb. et Schenk (Elisanthe zawadskii (Herbich) Klokov; Silene zawadskii Herbich)

Смілкоквітка Завадського (смілка Завадського) (Silenanthe zawadskii (Herbich) Griseb. et Schenk (Elisanthe zawadskii (Herbich) Klokov; Silene zawadskii Herbich)) Карта поширення Смілкоквітка Завадського (смілка Завадського) в Україні

Таксономічна належність: Родина Гвоздикові — Caryophyllaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Ендемічний вид на пн-сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. та Пд. (масив Фагараш) Карпати. В Україні — Чивчини, верхів’я Білого Черемоша (г. Великий Камінь на хребті Чорний Діл та ур. Прелуки на лівому березі потоку Прелучний лівої притоки р. Перкалаб), г. Мокринів Камінь. Адм. регіони: Ів, Чц.

Чисельність та структура популяцій: Популяції в ур. Прелуки та на горі Великий Камінь повночленні, ценотично стабільні. Перша налічує близько 1 тис. особин, друга — понад 500. Вони розташовані на віддалі, близько 1,5–2 км одна від одної. Популяція на горі Мокринів Камінь ізольована, малочисельна і найбільш вразлива.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда та відсутність екотопів відповідного типу.

Умови місцезростання: Росте на прямовисних вапнякових скелях пд. та пд.-сх. експозиції в межах верхнього лісового поясу (1200–1450 м н. р. м.), на відшаруваннях карбонатних порід. Виступає діагностичним видом ендемічної для Сх. Карпат асоціації Saxifragetum luteoviridis. Трапляється у складі рідкісних в Українських Карпатах угруповань асоціацій Cystopteridetum fragilis та Festucetum saxatilis. Кальцефіл. Субмезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 15–30 см заввишки. Стебла висхідні, напіврозеткові, коротко опушені. Листки 10–13 см завдовжки, цілокраї, шкірясті, лопаткоподібноеліптичні, звужені в крилатий черешок, утворюють прикореневу розетку. Квітки білі, зібрані у напівзонтики. Плід — яйцеподібна коробочка 10–12 мм завдовжки на волохатому карпофорі. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку та Червоного списку МСОП. Охороняється в заказнику загальнодержавного значення «Чорний Діл» (Чернівецька обл.), пам’ятці природи «Каменець» (ІваноФранківська обл.). Необхідно взяти під охорону місцезростання в ур. Прелуки, культивувати в ботанічних садах, контролювати стан популяцій. Заборонено порушення умов місцезростання, збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтотвірне, протиерозійне.

Джерело: Екофлора України, 2002; Малиновський, Крічфа- лушій, 2002; ЧКУ, 1996; Чорней, Буджак, 2004.