Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Жабриця Лемана Seseli lehmannii Degen

Жабриця Лемана (Seseli lehmannii Degen) Карта поширення Жабриця Лемана в Україні

Таксономічна належність: Родина Селерові (Зонтичні) — Apiaceae (Umbelliferae).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Рідкісний ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Гірський Крим. Зростає на вершинах яйл (Ай-Петрі, Гурзуфська, Демержі, Бабуган (г. Роман-Кош), Чатир-Даг (Ангар-Бурун)) і дуже рідко на безлісих вершинах в поясі букових лісів. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Локальні популяції малочисельні, представлені поодинокими особинами, рідше невеликими групами особин.

Причини зміни чисельності: Не з'ясовані, можливо пов'язано з малою конкурентною здатністю, високою стенотопністю виду (екологічна локалізованість) та його вузьким ареалом. В дослідах з інтродукцією в Нікітському ботанічному саду в аридних умовах Пд. берега встановлено, що рослини при культивуванні не самовідновлюються і особини швидко виснажують свій життєвий потенціал.

Умови місцезростання: Зростає на сухих карбонатних скелях і кам’янистих схилах, карнизах яйли, що мають несформовану рослинніть і відносяться до угрупованнь порядку Alysso-Sedetalia кл. Sedo-Scleranhetea, Thlaspieta rotunclifolii та кл. Asplenietea trichomanis. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Трав’яна багаторічна напіврозеткова рослина, 10–75 см заввишки з потужним каудексом. Стебло голе, облиствлене, просте або розгалужене, при основі вкрите піхвами відмерлих листків. Листки двічі пірчасто розсічені, з лінійними частками останнього порядку, нижні з довгими, верхні — з короткими черешками, як і стебло голі, сизі. Основний зонтик 7–9 см в діаметрі, 30-променевий, бокові зонтички 3,5–5 см в діаметрі, з 12–20 променями. Обгортка з 10–16 лінійно-ланцетоподібних листочків. Зонтички багатоквіткові, з тісно зібраними, майже сидячими квітками; листочки обгорточки вузьколанцетоподібні, дещо колючі. Пелюстки білі або рожеві. Плоди коротко опушені, з виступаючими ребрами. Цвіте у липні–серпні, плодоносить у серпні– вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Червоного списку МСОП та Європейського червоного списку. Охороняється у Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ. Необхідний контроль за станом популяцій. Заборонено збирання і заготівлю рослин, гербаризацію, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ефіроолійне, ґрунтотвірне, протиерозійне, декоративне.

Джерело: Вульф, 1958; Никифоров, Корженевский, 2004.