Жовтозілля карпатське Senecio carpathicus Herbich (Jacobaea abrotanifolia (L.) Moench. subsp. carpathica (Herbich) B.Nord. et Greuter; S. abrotanifolius L. subsp. carpathicus (Herbich) Nyman; S. carpaticus Herbich, ortho)
|
Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae). Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Наукове значення: Ендемічний високогірний вид. Ареал виду та його поширення в Україні: В альпійському і субальпійському поясах Зх., Сх. і Пд. Карпат. В Україні — Карпати у Чорногорі на схилах гг. Петрос, Шпиці, Ребра, ГутинТомнатик, Брбенескул і Піп Іван та в Чивчинських горах на г. Чивчин. Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій: У Чорногорі три ізольовані популяції: менші на г.г. Петрос і Піп Іван та найбільша в центральній частині хребта. На Петросі популяція складається з нечисленних локусів загальною площею до 0,1 га. Центральна чорногірська популяція охоплює багато гектарів і налічує декілька десятків тисяч особин, проте генерує менше 1000 особин. Ці популяції нормальні повночленні з вираженим піком чисельності на прегенеративних особинах. На г. Чивчин популяція малочисельна неповночленна з розбалансованою структурою. Причини зміни чисельності: Зростання інтенсивності туризму. Умови місцезростання: В альпійському, зрідка у верхній частині субальпійського поясу. На задернованих і кам’янистих вирівняних ділянках пологих і рідше стрімких схилів з інтенсивними вітрами і порівняно неглибоким снігом. Трапляється в базифільних угрупованнях асоціації Senecio carpaticus-Seslerietum bielzii на свіжих гумусних щебенистих альпійських ґрунтах; а також у первинних альпійських ацидофільних угрупованнях союзу Caricion curvulae, сформованих на торф’янистих ґрунтах. Мезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина. Стебла підведені, 5–15 см заввишки, прості, зелені або бурувато-червонуваті. Більшість листків скупчені при основі стебла, короткочерешкові, двічі-тричі пірчасторозсічені з ланцетоподібними або лінійними частками біля 1 мм завширшки; верхні листки сидячі, пірчасторозсічені, дрібні. Кошики поодинокі, 2–3,5 см у діаметрі. Обгортка чашоподібна, її листочки лінійні, 5–6 мм завдовжки. Язичкові квітки жовтувато-червонуваті. Сім’янки циліндричні, голі; чубок з білуватих волосків, удвоє довший за сім’янку. Цвіте і плодоносить у липні–вересні. Розмножується насінням і вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється на території Карпатського НПП і Карпатського БЗ. Необхідно надати заповідний статус масивам гір Ребра, Гутин, Бребенескул і Піп Іван. Потребує моніторингу популяція на г. Чивчин. Заборонено збирання рослин, порушення місць зростання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, ґрунтозахисне, декоративне. Джерело: Малиновський, Крічфалушій, 2002; Царик, Жиля- єв, Кияк та ін., 2004; Чопик. |