Молодило гірське Sempervivum montanum L. (incl. S. montanum L. subsp. carpaticum Wettst. ex Hayek, S. carpathicum Wettst. ex Prodan non G.Reuss)
|
Таксономічна належність: Родина Товстолисті — Crassulaceae. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Наукове значення: Диз’юнктивно поширений високогірний вид на межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Південно-середньоєвропейський альпійський вид з ізольованими оселищами в Піренеях, на о. Корсика, в Альпах, Апеннінах і Карпатах. В Україні — у Бескидах (г. Пікуй), на Чорногорі (гг. Менчул, Бребенескул, Піп Іван) і в Мармароських горах (г. Піп Іван Мармароський), а також на Прикарпатті (окол. с. Печеніжин Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.). Ймовірно, у Карпатах поширений окремий підвид — молодило гірське карпатське (subsp. carpaticum). Адм. регіони: Лв, Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій: Більшість популяцій займають незначні площі по 100–300 м2. Особини утворюють куртини різної щільності, в яких переважають вегетативні розетки. Чисельність генеративних пагонів не перевищує 500. Лише мармароська популяція з г. Піп Іван є численною. Вона налічує кілька тисяч генеративних особин і займає площу понад 1 га. Причини зміни чисельності: Оскільки наявні популяції розташовані на охоронних територіях, їх стан є стабільним. Натомість, зафіксовано зникнення окремих популяцій у минулому, наприклад на г. Говерла в Чорногорі. Умови місцезростання: Кам’янисті субстрати, іноді нещільно задерновані лучні ділянки в угрупованнях союзів Juncion trifidae, Festucion pictae та порядку Androsacetalia vandelii. Більшість оселищ розташована на висоті 1400–1900 м н. р. м. Натомість, нетипова низинна прикарпатська популяція заселяє кам’янистий берег річки на висоті 300 м н. р. м. Ксеромезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічна трав’яна розеткова рослина з тонкими повзучими кореневищами. Складається з численних вегетативних і генеративних особин. Зірчасті розетки 1-3 см діаметром утворені м’ясистими, сукулентними, загостреноеліптичними листками. Генеративний пагін 7–18 см заввишки, густоопушений, вкритий супротивно розташованими листками з пурпуровим кінчиком. Квітки (3–10) великі (до 3,5 см діаметром), скупчені на вершині квітконосного пагона. Пелюстки рожево-фіолетові, вузьколанцетні. Плід — багатолистянка, насінини дрібні, 0,6 мм завдовжки. Цвіте в липні–серпні, плодоносить у серпні. Переважає вегетативне розмноження. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Мармароському масиві Карпатського БЗ, Карпатському НПП і ландшафтному заказнику «Пікуй» (Львівська обл.). Заборонено збирання рослин та використання для декоративних оздоблень. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботанічних садах: Національному ім. М.М.Гришка НАН України та Львівського національного університету ім. І. Франка. Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтотвірне, протиерозійне. Джерело: Кобів, 2004; Deyl, 1940; Woіoszczak, 1893. |