Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Очиток застарілий Sedum antiquum Omelcz. et Zaverucha (S. hispanicum auct. non L.)

Очиток застарілий (Sedum antiquum Omelcz. et Zaverucha (S. hispanicum auct. non L.)) Карта поширення Очиток застарілий в Україні

Таксономічна належність: Родина Товстолисті — Crassulaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Ендемічний східнокарпатсько-опільський вид, споріднений з S. hispanicum та іншими таксонами (S. glaucum Waldst. et Kit., S. hungaricum Poir.) цієї групи. Таксономічний статус нез’ясований.

Ареал виду та його поширення в Україні: Карпати: Українські — Мармароський та Угольсько-Широколужанський масиви, й Румунські — Марамуреш, долини рр. Вишеу та Ана), Зх. Поділля (Опілля). Адм. регіони: Ів, Тр, Зк, Чц.

Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні, у вигляді окремих дрібних локусів, за умови відсутності негативного впливу — стабільні. На Опіллі вид є однорічним ефемером, у Карпатах іноді сходи утворюються восени й зимують.

Причини зміни чисельності: Безпосереднє знищення локалітетів унаслідок освоєння територій: розробки кар’єрів, будівництва, рекреації, випалювання схилів.

Умови місцезростання: Відшарування гіпсів на Опіллі та карбонатів у Карпатах. В угрупованнях асоціації Festucetum pallentis, на Поділлі, у Карпатах — у складі угруповань союзів Potentillion caulescentis, Cystopteridion (кл. Asplenietea trichomanis). Петрофіт, кальцефіл; сукулент.

Загальна біоморфологічна характеристика: Терофіт. Рослина одно-, рідше дворічна, 4–10(15) см заввишки, з тонким коренем. Стебла коротко залозисто опушені, майже від основи розгалужені. Листки чергові, сидячі, напівциліндричні, більш-менш залозистоопушені, зелені, іноді червоніючі, 4–7 мм завдовжки. Суцвіття розгалужене, багатоквіткове, квітки на коротеньких квітконіжках або майже сидячі, шести-, зрідка п’ятичленні; чашолистки при основі з’єднані між собою, довгастотрикутні, розсіяно залозисто-опушені, пелюстки яйцеподібно-ланцетні або видовженояйцеподібні, на верхівці загострені, рожеві або білувато-рожеві, з червоною середньою жилкою. Тичинок 12. Плід — багатолистянка, плодиків шість, зірчасто-розбіжних, яйцеподібноланцетних, на поверхні залозисто-опушених, 3–3,5 мм завдовжки; насінини яйцеподібні, буруваті, дуже дрібні. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється у НПП «Галицький», заказниках «Чортова гора», «Великі Голди» (Івано-Франківська обл.) та Карпатському БЗ. Необхідний моніторинг популяцій, а також створення додаткових резерватів на Опіллі для попередження руйнування екотопів. Заборонено розробку кар’єрів, випасання худоби, випалювання, рекреацію.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Заверуха, 1985; Наконечний, Кагало, 2001; Омельчук-М’якушко, Заверуха, 1978; ЧКУ, 1996.