Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Ломикамінь бульбистий Saxifraga bulbifera L.

Ломикамінь бульбистий (Saxifraga bulbifera L.) Карта поширення Ломикамінь бульбистий в Україні

Таксономічна належність: Родина Ломикаменеві — Saxifragaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Рідкісний диз’юнктивно поширений вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Субсередземноморсько-паннонський вид поширений в Середній та Пд.-Сх. Європі, на Балканах та в Малій Азії. В Україні відомий за старими зборами 20–30-х рр. ХХ ст. з кількох оселищ на пд. схилах вулканічного горбогір’я Закарпаття. Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: У всіх пунктах старих зборів зараз зростання виду не підтверджено. Достовірно відоме одне місцезростання на пд. схилі Юлівських гір. Популяція малочисельна, з кількох розірваних мікролокусів, найбільший з яких нараховує кілька сотень особин; оселища незначної площі. Сучасний стан та структура популяцій потребують додаткового з’ясування.

Причини зміни чисельності: Освоєння пд. схилів горбогір’я під сади та виноградники, трансформація територій внаслідок господарської діяльності, рекреаційне та пасовищне навантаження.

Умови місцезростання: Сухі схили пд. експозицій вулканічного горбогір’я. Ґрунти з домішкою щебенистого рухляку, прогріті, гумусні, переважно слабокислі. Зростає у світлих дубових лісах (союз Quercion pubescenti-petraeae) та в ксеротермних та напівксеротермних угрупованнях союзів Koelerio-Phleion phleoides, Festucion valesiacae (кл. Festuco-Brometea). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з прикореневою розеткою листків 15–45 см заввишки. Стебло прямостояче, розгалужене біля суцвіття, покрите залозистими волосками. У пазухах листків розташовані виводкові бульбоцибулинки. Прикореневі листки на довгих черешках, округло-ниркоподібні, по краях городчасті, слабо опушені, з пластинкою 6–13 мм завдовжки. Стеблові листки (8–16) з коротшими черешками, середні — сидячі, вирізаночленисті, верхні — лінійно-списоподібні, зубчасті. Суцвіття густа віхалка з 3–7 (20) квіток, гілочки суцвіття густозалозисті. Листочки оцвітини продовгувато-оберненояйцеподібні, 5–10 (до 17) мм завдовжки, білі або жовтуваті, втричі перевищують чашечку. Коробочка куляста, 4–6 мм завдовжки. Цвіте у травні–липні (липні).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Внесений до «Переліку видів судинних рослин, що підлягають особливій охороні на території Закарпатської області». Необхідно провести пошук рослин в пунктах давніх зборів і, у разі виявлення, створити нові об’єкти ПЗФ, здійснювати контроль стану існуючої популяції. Можливе культивування виду у ботанічних садах, репатріація в природні оселища. Заборонено освоєння схилів, ведення господарської діяльності (створення виноградників, садів), надмірний випас.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Маргиттай, 1923; Флора УРСР, 1953; Dostál, 1989; Jasičová, Futák, 1985; Margittai, 1911; Webb, Gornall, 1989.