Ломикамінь мохоподібний Saxifraga bryoides L.
|
Таксономічна належність: Родина Ломикаменеві — Saxifragaceae. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні: Середньо-пд.-європейський вид, диз’юнктивно поширений у високогір’ї Середньої та Пд. Європи. В Україні — Карпати: Чорногора (гг. Петрос, Піп Іван) та Мармарош (г. Гропа). Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій: Популяції мають неповночленні вікові спектри й невеликі розміри з щільністю популяцій 5–10 парціальних кущів на 1 м2. Причини зміни чисельності: Обмеженість відповідних субстратів (можливо, вид на території України завжди був рідкісним), господарська діяльність людини. Умови місцезростання: Альпійський пояс на висоті 2000 м н. р. м., у розщілинах скель, на відслоненнях та осипах, в асоціації Festucetum supinae (кл. Salicetea herbaceae). Мезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Подушкоподібний кущик з інтенсивним галуженням коротких кореневищ та численних надземних безрозеткових пагонів 2–5 см завдовжки, лежачих та висхідних й здерев’янілих. Коренева система мичкувата. Вегетативні пагони густо черепитчасто вкриті сидячими ланцетними листками 5–7 мм завдовжки, шкірястими, шорсткими, з довгими щетинками по краях. У пазухах багатьох листків знаходяться майже кулясті розеткові пагони з 5–10 лускоподібними листочками 2–3 мм завдовжки. Репродуктивні пагони висхідні, розсіяно улиснені лінійними листками, 2–5 см завдовжки, одноквіткові, віночок жовтувато-білий. Цвіте у липні–серпні, плодоносить у серпні–вересні. Розмноження переважно вегетативне. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно встановити моніторинг популяцій виду. Заборонено збирання рослин, порушення умов зростання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, ґрунтоформуюче. Джерело: Малиновський, Крічфалушій, 2002; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; Чернявська, 1998; Чопик, 1976. |