Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Ломикамінь аїзоподібний Saxifraga aizoides L.

Ломикамінь аїзоподібний (Saxifraga aizoides L.) Карта поширення Ломикамінь аїзоподібний в Україні

Таксономічна належність: Родина Ломикаменеві — Saxifragaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Рідкісний диз’юнктивно поширений вид на межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Аркто-альпійський, поширений у приарктичній зоні Європи й Америки. В Європі трапляється у високих гірських масивах — Альпах, Апеннінах, Піренеях, Карпатах і Балканах. В Україні наявний на Чорногорі (ур. Ґаджина) й Чивчинських горах (г. Гнєтєса). Адм. регіони: Ів, Чц.

Чисельність та структура популяцій: Популяції займають незначну площу і представлені густими, щільними куртинами, в яких переважають вегетативні рослини.

Причини зміни чисельності: Відомі тільки дві невеликі за розмірами популяції виду — чорногірська і чивчинська, чисельність яких досить стабільна, але низька.

Умови місцезростання: Вид трапляється на вологих скелях і на стрімких кам’янистих берегах потоків (союз Cratoneurion commutati) на висоті 1300 у Чивчинських горах і 1550–1600 м н. р. м. у Чорногорі. Приурочений до кам’янистого слабокислого субстрату з включеннями кальцитів. Гігрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічна трав’яна рослина з численними сланкими надземними пагонами, що вкорінюються. Квітконосні пагони 8–15 см заввишки висхідні, вкриті листками по всьому стеблі. Листки м’ясисті, гладкі, сидячі, видовжено- або лінійно-ланцетні, загострені. Квітки жовті, по 5–12, зібрані в китиці. Рослини утворюють нещільні дернини. Цвіте в липні–серпні, плодоносить у серпні. Переважає вегетативне розмноження.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Чорногірська популяція розташована на території Карпатського НПП. Оселище потрібно включити до заповідної зони. Заборонено збирання та гербаризацію рослин, порушення гідрологічного режиму, умов зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтотвірне, протиерозійне.

Джерело: Pawłowski, 1946; Webb, Gornall, 1989; Zapałowicz, 1889.