Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Соссюрея альпійська Saussurea alpina (L.) DC.

Соссюрея альпійська (Saussurea alpina (L.) DC.) Карта поширення Соссюрея альпійська в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Аркто-альпійський вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Вид з голарктичним типом ареалу, поширений циркумполярно в Арктиці, диз’юнктивно — у полярній і бореальній областях та високогір’ях Євразії. В Україні дуже рідко трапляється в Українських Карпатах: на Чорногорі (вершини та схили гг. Петрос, Шпиці, Гутин-Томнатик, Бребенескул) і Свидовці (г. Комин). Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Усі популяції малі за чисельністю (менше 1 тисячі особин) і площею оселищ (до 0,1 га). Переважає вегетативне поновлення. Більшість популяцій нормальні повночленні. У популяції на г. Бребенескул протягом тривалих досліджень не виявлено квітучих особин. Характерний міжпопуляційний поліморфізм за ознаками вегетативних органів, зокрема за формою листків.

Причини зміни чисельності: Чисельність популяцій достатньо стабільна. Загрозу становлять інтенсивні рекреаційні навантаження, порушення структури фітоценозів під час збирання інших (лікарських і декоративних) видів рослин, а також природні фактори (осипища, зсуви тощо).

Умови місцезростання: Альпійський і субальпійський пояс в діапазоні висот 1650–1980 м н. р. м. переважно на стрімких схилах північної експозиції у ценотично відкритих скельних угрупованнях на слабозадернованих ділянках рухливого плиткого ґрунту з підвищеним умістом карбонатів. Виявляє піонерну стратегію. Компонент рідкісних для Українських Карпат фітоценозів союзу Oxytropido-Elynion. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина від 5 до 40 см заввишки. Кореневище коричневе, грубе. Стебло злегка павутинистоопушене або голе. Усі листки знизу повстисто опушені, сірі або сіро-зелені. Прикореневі й середні стеблові листки зубчасті з вузькокрилатими черешками, ланцетні, яйцеподібно-ланцетні, зрідка серцеподібні, верхні ланцетні до лінійних, сидячі. Кошики скупчені на верхівці стебла у щиткоподібному суцвітті. Квітки пурпурові, пиляки блакитні. Сім’янки 3–4 мм завдовжки. Внутрішні волоски чубка втричі довші за зовнішні. Цвіте у серпні–вересні, плодоносить у вересні–жовтні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: У Чорногорі частина популяцій охороняється на територіях Карпатського НПП і Карпатського БЗ. Доцільно розширити межі заповідних зон на Чорногорі й Свидовці. Заборонено порушення структури фітоценозів, рекреаційна діяльність.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, ґрунтозахисне, ґрунтотвірне.

Джерело: Кияк, 2002; Малиновський, Крічфалушій, 2002; ЧКУ, 1996.