Соссюрея альпійська Saussurea alpina (L.) DC.
|
Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae). Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Наукове значення: Аркто-альпійський вид. Ареал виду та його поширення в Україні: Вид з голарктичним типом ареалу, поширений циркумполярно в Арктиці, диз’юнктивно — у полярній і бореальній областях та високогір’ях Євразії. В Україні дуже рідко трапляється в Українських Карпатах: на Чорногорі (вершини та схили гг. Петрос, Шпиці, Гутин-Томнатик, Бребенескул) і Свидовці (г. Комин). Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій: Усі популяції малі за чисельністю (менше 1 тисячі особин) і площею оселищ (до 0,1 га). Переважає вегетативне поновлення. Більшість популяцій нормальні повночленні. У популяції на г. Бребенескул протягом тривалих досліджень не виявлено квітучих особин. Характерний міжпопуляційний поліморфізм за ознаками вегетативних органів, зокрема за формою листків. Причини зміни чисельності: Чисельність популяцій достатньо стабільна. Загрозу становлять інтенсивні рекреаційні навантаження, порушення структури фітоценозів під час збирання інших (лікарських і декоративних) видів рослин, а також природні фактори (осипища, зсуви тощо). Умови місцезростання: Альпійський і субальпійський пояс в діапазоні висот 1650–1980 м н. р. м. переважно на стрімких схилах північної експозиції у ценотично відкритих скельних угрупованнях на слабозадернованих ділянках рухливого плиткого ґрунту з підвищеним умістом карбонатів. Виявляє піонерну стратегію. Компонент рідкісних для Українських Карпат фітоценозів союзу Oxytropido-Elynion. Мезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина від 5 до 40 см заввишки. Кореневище коричневе, грубе. Стебло злегка павутинистоопушене або голе. Усі листки знизу повстисто опушені, сірі або сіро-зелені. Прикореневі й середні стеблові листки зубчасті з вузькокрилатими черешками, ланцетні, яйцеподібно-ланцетні, зрідка серцеподібні, верхні ланцетні до лінійних, сидячі. Кошики скупчені на верхівці стебла у щиткоподібному суцвітті. Квітки пурпурові, пиляки блакитні. Сім’янки 3–4 мм завдовжки. Внутрішні волоски чубка втричі довші за зовнішні. Цвіте у серпні–вересні, плодоносить у вересні–жовтні. Розмножується насінням та вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: У Чорногорі частина популяцій охороняється на територіях Карпатського НПП і Карпатського БЗ. Доцільно розширити межі заповідних зон на Чорногорі й Свидовці. Заборонено порушення структури фітоценозів, рекреаційна діяльність. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, ґрунтозахисне, ґрунтотвірне. Джерело: Кияк, 2002; Малиновський, Крічфалушій, 2002; ЧКУ, 1996. |