Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Курай туполистий Salsola mutica C. A. Mey. (S. acutifolia (Bunge) Botsch.)

Курай туполистий (Salsola mutica C. A. Mey. (S. acutifolia (Bunge) Botsch.)) Карта поширення Курай туполистий в Україні

Таксономічна належність: Родина Лободові — Chenopodiaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Рідкісний в Україні вид на крайній пн.-зх. межі диз’юнктивного ареалу, представник іранотуранського флористичного комплексу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Південний захід європейської частини Росії (Нижня Волга та Нижній Дон), Зх. Сибір (пд.), Казахстан, Середня Азія. В Україні — окремі локалітети на узбережжях Азовського та Чорного морів. Адм. регіон: Дц, Од, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Сучасна чисельність достеменно невідома, але, судячи з наявних гербарних даних та спостережень, дуже низька.

Причини зміни чисельності: Рекреаційне освоєння та забудова приморської смуги, зміни сольового та водного режиму водойм та ґрунтів, можливо також випас худоби.

Умови місцезростання: Мокрі солончаки та солончакові луки по берегах лиманів та солоних озер. Зростає в угрупованнях кл. Festuco-Puccinellietea та Cakiletea maritimae. Галофіт, мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Терофіт. Однорічна сизувата рослина; стебло прямостояче, від основи розлого розгалужене, до 40-50 см заввишки, голе. Нижні листки супротивні або майже супротивно зближені, верхні чергові, м’ясисті, лінійні, на поперечному зрізі напівциліндричні, на верхівці притуплені або слабо загострені. Квітки звичайно по три (інколи поодинокі, коли бічні квітки не розвиваються) у піхвах вкорочених та здутих при основі приквіткових листків з приквіточками, зібрані у перервані загальні колосоподібні суцвіття. Оцвітина п’ятичленна, її листочки зрослі при основі, на верхівці дрібнозубчасті або війчасті, при плодах утворюють ближче до верхівки товстуваті крилоподібні або горбкуваті придатки червонуватого або зеленого кольору. Насінини 2-2,5 мм у діаметрі. Цвіте у серпні– вересні, плодоносить у вересні–жовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Пошук у природі існуючих популяцій виду, створення ботанічних або комплексних заказників для охорони флористичних комплексів засолених місцезростань, відтворення природних популяцій. Заборонено порушення умов зростання, забудову приморських смуг, організацію місць рекреації.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне.

Джерело: Флора УРСР, 1952; Флора Восточной Европы, 1996; Rilke, 1999.