Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Верба Старке Salix starkeana Willd. (S. livida Wahlenb.)

Верба Старке (Salix starkeana Willd. (S. livida Wahlenb.)) Карта поширення Верба Старке в Україні

Таксономічна належність: Родина Вербові — Salicaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Реліктовий бореальний вид на пд. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Скандинавія, Середня та Сх. Європа, Сибір, Монголія. В Україні трапляється спорадично на Поліссі, Розточчі-Опіллі, у Передкарпатті, Карпатах, Лівобережному та Правобережному Лісостепу. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Зк, Хм, Вн, Чк, Пл, Хр.

Чисельність та структура популяцій: Представлений здебільшого нечисленними популяціями з неповночленним віковим спектром.

Причини зміни чисельності: Зменшення чисельності особин відбувається на докорінно трансформованих (осушених) біотопах унаслідок дії різних антропогенних чинників: випасу, випалювання, будівництва тощо.

Умови місцезростання: Відзначається широкою еколого-ценотичною амплітудою. Росте на евтрофних та мезотрофних болотах, торфовищах, вологих заплавних і низинних луках, лучних степах, узліссях, у чагарниках, рідколіссях, світлих лісах, на залізничних насипах тощо. Трапляється як асектатор в угрупованнях трав’яних та трав’яно-мохових боліт кл. Scheuchzerio-Caricetea nigrae, гігрофільних чагарників кл. Alnetea glutinosae, вологих лук союзу Molinion caeruleae тощо. Гігромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Нанофанерофіт. Низький листопадний кущ, 0,5–1 м заввишки. Листки яйцеподібні, оберненояйцеподібні або еліптичні, з коротко загостреними верхівками, цілокраї або зубчасті, зверху зелені, знизу свинцево-сизі, у зрілому стані голі, 2–6 см завдовжки, 2–4 см завширшки. Прилистки косояйцеподібні, зубчасті, виражені лише на добре розвинених пагонах. Сережки 2–4 cм завдовжки, циліндричні, тонкі, нещільні. Приквіткові луски жовтуваті, зрідка на верхівці темні. Квітки двотичинкові, тичинки вільні, голі, з жовтими пиляками. Зав’язь шовковиста, на довгій ніжці. Стовпчик короткий, приймочки з короткими відхиленими назовні лопатями. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у червні. Утворює гібриди з Salix cinerea, S. aurita, S. rosmarinifolia, S. myrtilloides. Поновлюється насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Шацькому, «ДеснянськоСтарогутському» НПП, ПЗ «Розточчя», заказнику «Верхобузькі болота» (Львівська обл.) та на інших об’єктах ПЗФ. Для розробки природоохоронних заходів необхідні додаткові хорологічні, еколого-фітоценотичні та популяційні дослідження. Заборонено корінну трансформацію екотопів, розробку торфовищ, надмірне випасання худоби.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Протиерозійне, дубильне, медоносне, декоративне.

Джерело: Андриенко, 1982; Флора европейской части СССР, 1981; Флора УРСР, 1952; ЧКУ, 1996.