Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Верба туполиста Salix retusa L. (S. kitaibeliana Willd.)

Верба туполиста (Salix retusa L. (S. kitaibeliana Willd.)) Карта поширення Верба туполиста в Україні

Таксономічна належність: Родина Вербові — Salicaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Центральноєвропейський вид з диз’юнктивним ареалом, на сх. межі поширення.

Ареал виду та його поширення в Україні: Альпійський вид, диз’юнктивно поширений у високогірних р-нах Апеннін, Піренеїв, Альп, Карпат, Балкан. В Україні — Карпати, в альпійському й субальпійському поясах. Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Усі популяції ізольовані, масиви Свидовець (г. Близниця), Чорногора, (гг. Петрос, Говерла, Туркул, Шпиці, Ребра, Гутин Томнатик, Бребенескул, Піп Іван), мають дуже малі площі (10– 500 м2), для них характерний високий ступінь фрагментації просторової структури.

Причини зміни чисельності: Випасання худоби, витоптування.

Умови місцезростання: Росте на гірських кам’янистих схилах і скелястих вершинах в альпійському та субальпійському поясах, на висоті 1750–2000 м н. р.м. Належить до едифікаторів високогірних ценозів, формує асоціацію Salicetum retusoreticulatae. Мезофiт, мезотроф.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Сланкий кущик 10–30 см заввишки. Гілки розгалужені, бурі. Листки зелені, блискучі, оберненояйцеподібні, зі слабо чи сильно вираженим жилкуванням, 0,8–3,5 см завдовжки і 0,5–1,1 см завширшки. Приквіткові луски жовто-зелені, інколи волосисті. Квітки зібрані в кінцеві сережки. Зав’язь гола, на ніжці. Приймочки дволопатеві. Плід гола коробочка. Цвіте в червні–липні. Плодоносить у вересні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Карпатському БЗ та Карпатському НПП. Необхідно проводити моніторинг стану популяцій. Заборонено порушення умов місць зростання, випасання худоби, надмірну рекреацію, знищення рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтозахисне, протиерозійне.

Джерело: Визначник рослин Українських Карпат, 1977; Ма- линовський, Крічфалушій, 2002; Определит. высш. раст. Украины, 1987; ЧКУ, 1996.