Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Верба лапландська Salix lapponum L.

Верба лапландська (Salix lapponum L.) Карта поширення Верба лапландська в Україні

Таксономічна належність: Родина Вербові — Salicaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Реліктовий вид на пд. межі поширення.

Ареал виду та його поширення в Україні: Бореальний євросибірський вид. Поширений в Пн. Європі, в Зх. та Ср. Сибіру. В Україні — на Поліссі, де через Ковель–Луцьк–Рівне–НовоградВолинський–Овруч, на території Правобережного Полісся проходить суцільна межа поширення виду. Ізольовані місцезростання відмічені по всьому Лівобережному Поліссю та в Українських Карпатах неподалік г. Говерли (ур. Цибульки). Є давні вказівки про зростання виду біля Львова, Харкова, де, ймовірно, зникла. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Хр.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється окремими екземплярами або невеликими групами. Структура популяцій не досліджена.

Причини зміни чисельності: Осушення болотних масивів внаслідок меліорації.

Умови місцезростання: Мезотрофні, еумезотрофні, рідше евтрофні болота, що характеризуються кислою реакцією (рН 4–5). Зростає на відкритих або рідколісних осоково-сфагнових ділянках, угруповання яких відносяться до кл. ScheuchzerioCaricetea nigrae. Гігрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Нанофанерофіт. Кущ, 0,5–1 м заввишки, з темно-червоними або каштановими голими гілками. Молоді гілочки пухнасті. Листки на коротких черешках, довгасті, довгастояйцеподібні або ланцетні, знизу, а іноді й зверху, вкриті густою білою повстиною, цілокраї або хвилясто-виїмчасті, іноді рідкодрібнозубчасті. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Поліському, Рівненському (всі ділянки) та Черемському ПЗ, Шацькому, «Прип’ять-Стохід», «Деснянсько-Старогутському », Карпатському НПП, в заказнику загальнодержавного значення «Нечимне» та на деяких інших природно-заповідних територіях. Заборонено знищення місць існування, порушення гідрологічного режиму.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Кормове, декоративне, ґрунтозахисне, торфоформуюче.

Джерело: Андриенко, 1980; Балашев, Андриенко, Кузьмичев, Григора, 1982; Коніщук, 2003; Орлов, 2005; Фіторізно- маніття Українського Полісся та його охорона, 2006.