Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Верба трав'яна Salix herbacea L.

Верба трав'яна (Salix herbacea L.) Карта поширення Верба трав'яна в Україні

Таксономічна належність: Родина Вербові — Salicaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Аркто-альпійський, поширений циркумполярно в Арктиці, диз’юнктивно в горах Європи, Сибіру, Гімалаях, Пн. Америці. В Україні — Карпати, в альпійському й субальпійському поясах. Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції ізольовані, масиви Свидовець (г. Близниця), Чорногора (гг. Говерла, Шпиці, Ребра, Бребенескул, Мунчел, Піп Іван), Мармарош (г. Піп Іван), мають малі площі ( 10–300 м2), для них характерний високий ступінь фрагментації просторової структури.

Причини зміни чисельності: Випасання худоби, витоптування.

Умови місцезростання: Росте на гірських схилах і скелястих вершинах в альпійському та субальпійському поясах, на висоті 1750–2000 м н. р. м., здебільшого в місцях, де довго затримується сніг. Належить до едифікаторів високогірних ценозів, формує асоціацію Salicetum herbaceae. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефiт. Сланкий кущ 10–30 см заввишки, з підземними пагонами (столонами). Наземні гілки тонкі, голі, жовтувато-бурі або бурі. Листки зелені, круглясті або еліптичні, зарубчасто-зубчасті, 0,5–2 см завдовжки, на дуже коротких черешках. Приквіткові луски жовто-зелені, інколи волосисті. Квітки дрібні, зібрані в кінцеві сережки. Зав’язь гола, на короткій ніжці. Приймочки дволопатеві. Плід гола коробочка. Цвіте в червні–липні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Карпатському БЗ та Карпатському НПП. Необхідно проводити моніторинг стану популяцій. Заборонено порушення екотопів, випасання худоби, витоптування, знищення рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтозахисне, протиерозійне.

Джерело: Визначник рослин Українських Карпат, 1977; Определит. высш. раст. Украины, 1987; ЧКУ, 1996; Малиновський, Крічфалушій, 2002.