Сироїжка синювата Russula turci Bres. (R. amethystina Quél.)
|
Таксономічна належність: Родина Сироїжкові — Russulaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Монтанний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні: Європа, Пн. Африка, Канарські о-ви. В Україні відомий із Закарпаття (Закарпатська обл., Рахівський р-н, Карпатський БЗ, Мармароський масив), Розтоцьких лісів (Львівська обл., Яворівський р-н, с. Рясне) та Зх. Полісся Рівненська обл., Дубровицький р-н, окол. с. Крупове). Адм. регіони: Рв, Лв, Зк. Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодиноко. Причини зміни чисельності: Збирання населенням, вирубування лісів. Умови місцезростання: Росте в хвойних (соснових, ялинових, ялицевих) лісах; на ґрунті. Загальна біоморфологічна характеристика: Шапинка діаметром 3–7 см, середньом’ясиста, спочатку опукло-розпростерта, згодом плоско-розпростерта, з тупим, спочатку гладеньким, згодом злегка рубчастим краєм, у вологу погоду сильно слизиста, в суху — матова, бархатиста, шкірка здирається повністю, темно- або синювато-фіолетова, винно-червона, винно-коричнева, пурпурова, також сіро-рожева або сіро-вохриста, в центрі світліша, часто з яскраво-жовтими плямами. Пластинки закруглено-прирослі, негусті, з анастомозами, спочатку білі, згодом вохристі. Спори 8–10×6–8 мкм, широкоеліпсоподібні, сітчасто-ребристі, безбарвні. Споровий порошок світло-вохристий. Ніжка 2–8×1–2 см, центральна, булавоподібна, спочатку суцільна, згодом з порожниною, гладенька, при основі з дрібно-пластівчастим нальотом, біла, іноді з слабким рожевим відтінком. М’якуш ватоподібний, губчастий, білий, згодом з жовтим відтінком, з запахом йодоформу, смак солодкий. Пряжки є. Плодові тіла з’являються у липні–жовтні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид охороняється в Карпатському БЗ. Необхідно також створити ботанічні заказники в інших місцезнаходженнях та виділити у чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Мікоризоутворювач. Їстівний гриб. Джерело: Визначник грибів України, 1979; Дудка, 2008; ЧКУ, 1996; Pilát , 1940. |