Шипшина Чацького Rosa czackiana Besser
|
Таксономічна належність: Родина Розові — Rosaceae. Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Наукове значення: Ендемік зі складного поліморфного комплексу Rosa gallica L. s.l. Ареал виду та його поширення в Україні: Малопольська та Волино-Подільська височини. В Україні спорадично трапляється на пн.-зх. Поділлі, Товтровому кряжі, Опіллі, Придністров’ї; рідко — на Малому Поліссі та в Прикарпатті. Адм. регіони: Лв, Ів, Тр. Чисельність та структура популяцій: Спеціально не досліджувалася через значні труднощі з ідентифікацією структури популяцій: вид здатний розмножуватися вегетативно, утворюючи столони. Здебільшого трапляється у вигляді поодиноких клонів, або скупчень з кількох клонів, площею по 1–5 м2 кожний. Переважає вегетативне розмноження. Причини зміни чисельності: Руйнування екотопів, часте випалювання схилів, розорювання, випасання худоби та створення культур сосни. Умови місцезростання: Лучно-степові угруповання кл. FestucoBrometea та ксерофітні чагарникові зарості (союз Prunion spinosae), та узлісся (кл. TrifolioGeranietea), що формуються на малопотужних рендзинах, підстелених мергелями, вапняками й карбонатними пісковиками на схилах переважно пд. експозицій. Мезоксерофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Нанофанерофіт. Невеличкий кущ до 45(60) см заввишки, з міцними столонами; стебла тонкі, вкриті прямими різновеликими шипиками. Листки 10–11 см завдовжки, вісь листка вкрита сидячими залозками з домішкою шипиків; прилистки вузенькі, до 2 мм завширшки, зверху голі, зісподу по краю усіяні сидячими залозками; листочки дрібні, вузькоеліптичні або вузьколанцетні, зверху голі, зісподу волосисті, інколи з домішкою залозок. Квітки поодинокі, 3–4 см діаметром; чашолистки коротші або дорівнюють пелюсткам, з обох боків голі, після цвітіння розхилені в боки, зберігаються до початку почервоніння гіпантіїв; диск дуже товстий, конусоподібний, з вузьким зівом, до 1 мм діаметром; стовпчики маточок виступають із зіва, утворюючи нещільну колонку. Гіпантії кулясті або овально-кулясті, достиглі — яскраво-червоні, зрідка вкриті стеблистими залозками. Цвіте в червні–липні, плодоносить у серпні–вересні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Росте у філіалі «Кременецькі гори» ПЗ «Медобори», а також у заказниках і пам’ятках природи пн.-зх. Поділля та Опілля: «Гора Макітра», «Лиса гора та Гора Сипуха», «Гора Голиця» та ін. Необхідним є вивчення динаміки популяцій виду. Заборонено знищення рослин, порушення умов місцезростання (неконтрольоване випалювання, викошування, надмірне випасання худоби, рекреація та заліснення схилів). Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне. Джерело: Хржановский, 1958; Флора УРСР, 1954. |