Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Рододендрон східнокарпатський (рододендрон миртолистий) Rhododendron myrtifolium Schott et Kotschy (R. kotschyi Simonk.)

Рододендрон східнокарпатський (рододендрон миртолистий) (Rhododendron myrtifolium Schott et Kotschy (R. kotschyi Simonk.)) Карта поширення Рододендрон східнокарпатський (рододендрон миртолистий) в Україні

Таксономічна належність: Родина Вересові — Ericaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Карпатсько-балканський високогірний вид на пн.-сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Альпійський вид, диз’юнктивно поширений у Сх. і Пд. Карпатах, на Балканах (Болгарія, Македонія). В Україні поширений у альпійському і субальпійському поясах Карпат: Боржави, Чорногори, Свидівця, Мармароських Альп у діапазоні висот від 1350 до 2050 м н. р. м. Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції численні, повночленні, проте площі та кількість особин мають тенденцію до зменшення.

Причини зміни чисельності: Рекреаційне навантаження, зривання на букети, викопування, вирубування, спалювання чагарників для розширення пасовищ, випасання худоби, витоптування, заготівля лікарської сировини (пагони з листками).

Умови місцезростання: Росте на гірських луках альпійського та субальпійського поясів, між заростями чагарників (сосна гірська, яловець сибірський). Належить до едифікаторів високогірних ценозів, формує асоціацію Rhododendretum myrtifolii (союз Rhododendro-Vaccinion), росте у складі інших угруповань кл. LoiseleurioVaccinietea, а також поодиноко трапляється у складі угруповань кл. Elyno-Seslerietea (союз Festuco saxatilis-Seslerion bielzii), Juncetea trifidi. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Нанофанерофіт. Вічнозелений низькорослий кущ 10–40 см заввишки. Стебла розгалужені, молоді пагони опушені. Листки еліптичнояйцеподібні з трохи загорнутими краями, до 2 см завдовжки, чергові, на зиму не опадають. Квітки зібрані в зонтикоподібні суцвіття, віночок пурпуровий, 1–2 см завдовжки, його трубка 0,7–0,9 см завдовжки. Плід багатонасінна коробочка 0,4–0,5 см завдовжки. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському БЗ та Карпатському НПП. Необхідно вести постійний моніторинг стану популяцій. Заборонено надмірне випасання, спалювання і розчистка чагарників, зривання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Є спроби вирощування в ботанічному саду Львівського національного університету ім. І. Франка та деяких інших ботанічних садах, альпінаріях.

Господарське та комерційне значення: Декоративне («червона рута»), лікарське.

Джерело: Визначник рослин Українських Карпат, Малиновський, Крічфалушій, 1977, 2002; Опред- елитель высш. раст. Украины, 1987; ЧКУ, 1996; Boratynski, Piwczyński, Didukh et al., 2006.